Соцмережами ширяться фейкові фото дітей зі зруйнованого будинку в Дніпрі. Чому їм вірять?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 293 днів. За цей час ми опублікували 23602 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Від учора соцмережами почали ширитися зображення дітей, нібито врятованих з-під-завалів будинку в Дніпрі, насправді згенеровані штучним інтелектом.

Одне з них поширила навіть офіційна твіттер-сторінка Верховної Ради. Згодом допис видалили через обурення користувачів. «По той бік новин» пригадали адміністраторам сторінки про поширення ними свого часу іншого фейку — про приїзд до Києва письменника Стівена Кінга.

Мистецтвознавиця Олена Червоник вважає, що з часом людям буде простіше відрізняти справжні фотографії від згенерованих штучним інтелектом. Як приклад вона наводить нездатність людей ХІХ століття відрізняти фотовідбиток від реальності. Коли один із піонерів фотопроцесу Вільям Талбот створив відбиток мережива, сучасники не вірили, що це лише фото, а не справжнє мереживо.

«Людям знадобиться якийсь час, щоб відкалібрувати свій візуальний апарат для розрізнення нового типу зображення. Бо насправді здатність бачити (в сенсі здатність розрізняти те, що ти бачиш), не є вродженою даністю. Ми бачимо те, що ми навчилися бачити в рамках тієї культури, в якій ми живемо. Візуальна грамотність набувається так само як і літературна — постійними вправами — надивленістю, аналогічною до начитаності», — вважає вона.

Станом на сьогодні кількість загиблих внаслідок удару російської ракети по будинку в Дніпрі сягнула 44. Серед загиблих п’ятеро дiтей, найменшому з яких не було і року. 79 людей дістали поранення.