Як діють подвійні стандарти, коли ми говоримо про автомобілі, — дослідження
Вчені виявили, що подвійні стандарти демонстрували як водії, так і ті, хто не має машини.
Вчені виявили, що подвійні стандарти демонстрували як водії, так і ті, хто не має машини.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 123 днів. За цей час ми опублікували 24984 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Значна частина людей демонструє «сліпі плями» у судженнях, що стосуються автомобілізму, — і йдеться не лише про водіїв. Таких висновників дійшла група британських дослідників.
На замовлення вчених незалежна соціологічна агенція опитала понад 2100 людей у Великій Британії. Одній половині респондентів, відібраній випадковим чином, пропонували відповісти на п’ять запитань на тему етики поведінки в суспільстві, іншій ставили аналогічні запитання, але в контексті автомобілізму.
Наприклад, перша група оцінювала твердження «Людям не слід курити у громадських місцях і змушувати оточуючих дихати сигаретним димом». Друга група розглядала тезу «Людям не слід кермувати автівкою у густонаселених зонах і змушувати оточуючих дихати вихлопними газами».
Дослідники виявили, що етичні оцінки суттєво відрізнялися, залежно від того, чи згадувався в контексті автомобіль.
Звісно, це когнітивне викривлення, відоме як подвійні стандарти. Та чи характерне воно виключно для затятих автомобілістів, які «інстинктивно» захищають свої інтереси? Вчені виявили, що викривлення демонстрували як водії, так і ті, хто не має машини.
Автори пояснюють цей феномен через термін «мотонормативність». Нашу модель поведінки та мислення формує соціокультурне середовище. Змалку ми спостерігаємо, як люди стрибають за кермо, аби проїхатися два квартали до хлібного, звикаємо до швидкості та хаотичного паркування на тротуарах, існуємо у містах, спроєктованих передусім для автомобілів тощо.
Цей процес відбувається на різних рівнях: починаючи з дитячих ігор і практик у родині, закінчуючи образом автомобіля у ЗМІ, законодавством та інфраструктурою.
Автомобільна культура засвоюється як норма, ба більше, як природний стан речей, який і має бути завжди. Мотонормативність, своєю чергою, відбивається на міській політиці, системі охорони здоров’я тощо.
Ось відповіді на інші чотири пари запитань:
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті