Цьогоріч повінь у Києві сильніша, ніж у попередні роки. Так, за даними КМДА, рівень води на метр перевищує минулорічний. 17 квітня рівень води у Дніпрі піднявся до 9 359 сантиметрів, за Балтійською системою висот. Критичний рівень — 9 415 сантиметрів.

При цьому Укргідрометцентр очікує пік повені в Києві 22 квітня. Можливе подальше підтоплення Труханового острову, Гідропарку, дач на Русанівських Садах, Воскресенських Садах, Осокорках, Позняках і Вишеньках.

Еколог Михайло Петелицький зауважує, що приблизно раз на 10 років повінь у Києві буває значно вищою, аніж в інші роки.

«Маємо збіг багатьох факторів, які в сумі дають дуже високі шанси, що ця повінь буде найбільшою з початку незалежності України», — зазначає він.

Читайте також: Київ проти Дніпра: як місто боролось із повенями та виграло

Рясні опади

Головна причина підтоплень — стрімке збільшення рівня підземних вод та значна кількість опадів на початку весни, що призвели до підвищення рівня води в річках, зазначають в Укргідроенерго.

«Досить мокре і водне літо 2022-го, яке наповнило болота на півночі країни до рівня, якого місцеві не бачили понад десятиліття. До цього додалися сильні весняні дощі в Україні, а також велика кількість опадів у наших північних сусідів… від яких до нас просто зараз прямує величезна маса води», — пояснює Петелицький.

«Рівень Дніпра у Києві завжди регулювався за рахунок роботи каскаду дніпровських ГЕС. На жаль, на сьогодні Каховська ГЕС не працює в повному технологічному режимі, тому інші греблі намагаються скорегувати цю ситуацію», — зазначають у КМДА.

Забудована заплава

Незаконна приватна забудова в межах водоохоронних зон та розорювання ґрунтів аж до краю води — такі чинники згадує голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко в ефірі телемарафону.

«Річка під час розлиття в заплаві, і там, де вона забудована, назад забирає в течію розораний ґрунт, сміття, побутові речі, і це серйозно буде стримувати течію і зарегульовувати сток», — наголошує фахівчиня. Зокрема, під час повені вода зносить насичені пестицидами ґрунти.

Петелицький так само наголошує на тому, що на місці колишньої заплави Дніпра виросли житлові масиви. Гідронамивом піднято практично увесь лівий берег. Із залишків заплави лишився фактично екопарк Осокорки. Ця територія здатна збільшувати ширину русла Дніпра майже втроє, уповільнюючи таким чином швидкість течії та зменшуючи пропорційно рівень води.

«Плани забудови берегів Дніпра на місці заказника Горбачиха та залишків заплави Дніпра на Осокорках становлять не просто небезпеку для довкілля та багатьох червонокнижних видів, але й створюють надзвичайну небезпеку техногенного характеру, оскільки через такі забудови річка просто не зможе виходити на свою заплаву, а буде нестися по вузькому коридору», — попереджає він.

Штучні бар’єри

Тимочко також зазначає, що крім дамб, покликаних захистити населені пункти, українські річки перегороджені й іншими спорудами, такими як малі ГЕС, законне і незаконне відведення води. Через це накопичується великий шар мулу, який влітку перешкоджає річці спокійно текти.

Петелицький вважає, що виправити ситуацію могло би усунення дамб і вузьких шлюзів на Жуковому острові та їх заміна на достатньо високі мостові переходи. Також слід було б відновити протоку між Трухановим островом і островом Муромець та протоку на Долобецькому острові тощо.