Чи потрібен Києву паркінг на Оболоні — пояснює транспортний експерт

Багаторівневі паркінги суттєво не змінять ситуацію з паркуванням у Києві, а будівництво такого паркінгу за бюджетні гроші й геть недоцільне, пояснює LIGA.Life фахівець із транспортного моделювання, засновник компанії ПроМобільність Дмитро Беспалов.

У Києві справді існує значний дефіцит паркувальних місць. За підрахунками Беспалова, умісті зараз близько мільйона активних машин, а легальних паркувальних місць — близько 300 тисяч.

«Дефіцит у дві третини — це велетенська цифра. Можливо, вона ще вища. Але проблема в тому, що ніхто не каже нам точних цифр, і це перше, що насторожує», — зауважує експерт.

Вуличне паркування в Києві невпорядковане через нераціонально організовану інфраструктуру міського простору. Територію слід було розподілити та облашувати легальні — й обов’язково платні — паркомісця. Коли вичерпається потенціал вуличного паркування, можна розглядати проєктування позавуличного, тобто паркінгів.

Багаторівневі паркінги, такі як запланований на вулиці Прирічній на Оболоні, доречно будувати лише за наявності колосального дефіциту паркувальних місць саме в цьому районі. Натомість точних цифр, які б це підтверджували, КМДА не наводить.

Ще більше дивує Беспалова те, що паркінг буде комунальним, збудованим за гроші містян. Подібні паркінги потенційно доцільні тільки у вигляді інвестиційних проєктів. Адже найбільше витрат вимагає саме утримання та амортизація. Київ вже має один такий комунальний багаторівневий паркінг — на території зоопарку, і він збитковий.

Три реалістичні заходи

Для вирішення проблеми з паркуванням у Києві слід передусім розібратись, як формується попит на паркування. В ідеальному місті переважна більшість мешканців користується громадським транспортом і веломережею, а центр перекритий для великогабаритних автомобілів. У Японії щоб купити машину, треба довести поліції наявність паркомісця.

Для Києва Беспалов окреслює такі три реалістичні заходи:

1. Інженерне впорядкування простору для паркувань. Слід чітко визначити, де дійсно можна фізично припаркувати автомобілі й облаштувати там додаткові паркомісця.

«Іноземці) кажуть, що у нас доволі простора інфраструктура. Дійсно у Києві “червоні лінії” (межі) вулиць достатньо широкі. А в європейських містах, особливо історичних, дуже часто умови обмежені. Тому ми можемо просто розумніше організувати вуличне паркування, щоб раціональніше використовувати простір міста», — пояснює Беспалов.

2. Посилення покарання та евакуація автомобілів. Зараз максимальна сума штрафу за неправильне паркування у Києві становить 700 гривень. До того ж, на думку експерта, порушниками має займатись муніципальна поліція, а не національна: «Якщо ти відповідаєш за пошук вбивць і за пошук порушників правил паркування, то спіймати вбивцю для тебе буде набагато пріоритетнішим, ніж таке дрібне порушення». Щодо евакуаторів, то, на думку Беспалова, х має бути вшестеро більше.

3. Встановлення динамічного тарифу на паркування. Згідно зі світовими практиками, кожен із паркувальних майданчиків має бути заповнений не більш як на 80%. Коли заповненість збільшується, треба збільшувати тариф. Втім, у Києві цього наразі не дозволить зробити законодавство.