Росіяни засипали протоку між заповідним островом Джарилгач і материком. До чого це може призвести?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23430 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Піщана коса. Фото: Vadym Yunyk, CC BY-SA 4.0

Російські окупанти засипали протоку між островом Джарилгач і материковою частиною Херсонщини, повідомляє Генштаб ЗСУ.

Переправу в районі селища Лазурне засипали піском. «Це зроблено з метою більш інтенсивного використання природоохоронної території національного парку для військових потреб», — заявляють у Генштабі.

Загалом окупанти облаштували в природному заповіднику військовий полігон.

До російської окупації туристи діставалися до острова катерами та пароплавами зі Скадовська. Від Лазурного тягнеться довга піщана коса, що переривається вузькою протокою — Лазурненською прорвою, яка у спекотні засушливі періоди пересихала.

Окремі шукачі пригод діставалися до Джарилгача цією косою вбрід, але потрібно було йти у воді кількасот метрів, і це було небезпечно через сильну течію.

Які можуть бути наслідки?

«Води навколо острова — це акваторія, що є важливою для морських ссавців. Там живуть унікальні прибережні групи дельфінів — білобочок і афалін, там найвища щільність морських свиней в усьому районі моря. А закриття протоки, серед іншого, створює ризик замулення і деградації екосистеми всієї Джарилгацької затоки», — коментує зоолог Павло Гольдін.

Саме по собі закриття протоки не є надзвичайною річчю, вона тимчасово пересихає природним чином, але важливо — на який час, пояснює географ Олексій Давидов. Аналізуючи знімки за останній рік, він робить висновок, що прорви не існує з червня 2022 року.

Навіть попри природну мінливість прорви, вона слугувала важливим екологічним коридором — шляхом міграції риб, ракоподібних, молюсків тощо. На думку Давидова, підняття рівня води у Джарилгацькій затоці може призвести до затоплення селища Лазурного.

Крім того, у цій частині затоки буде замулюватися та застоюватися вода. Зупинка водообміну призведе до опріснення, й окремі види рослин і тварин, звиклих до певного рівня солоності, зникнуть. Географ називає це екологічною катастрофою.

Джарилгач — найбільший незаселений острів Європи. Там зустрічаються олені, лані, кабани та муфлони. Інфраструктура там майже відсутня, відвідувачі приїздили з наметами.

Окупанти зареєстрували його в російських реєстрах, прописавши такі види діяльності, як мисливство на диких тварин, видобуток нафти, газу, солі, гравію, піску та глини, будівництво, ресторанний і готельний бізнес.