Житловий комплекс «Республіка» від KAN Development повністю перекрив транзитну вулицю, яка знаходиться на його території та має забезпечувати зручний прохід пішоходів зі сторони метро до ТРЦ. Про це «Хмарочосу» розповів киянин Богдан Гдаль.
Відповідно до прийнятого Київрадою Детального плану території (ДПТ), нині перекриті ділянки вулиць були визначені як громадські незабудовані транзитні шляхи. Їх метою було забезпечити зручний прохід пішоходів зі сторони метро «Теремки» до ТРЦ «Республіка парк».
Містобудівна документація в межах «червоних ліній» забороняє встановлення парканів – це питання мають регулювати правоохоронці. Мешканці натомість повністю перекрили вулицю і зробили її внутрішньою територією ЖК.
«Хмарочосу» стало відомо, що ці транзитні шляхи знаходяться у власності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «Республіка 2». Ми звернулись до них за коментарем, але на момент публікації представники ОСББ не відповіли на наш запит.
Водночас один із об’єктів KAN Development – ЖК «Комфорт Таун» – планували зробити відкритим. «В нашому початковому проекті територія не була закритою, – розповідала архітекторка ЖК «Комфорт Таун» Ольга Афьорова. – Але під тиском жителів нам довелось розробити всю систему: паркан, шлагбауми, КПП тощо. У наших реаліях доводиться погоджуватися з прагненням жителів нових районів до безпеки». Детальніше читайте у матеріалі: У ЖК «Комфорт Таун» сплеск квартирних крадіжок. Чи сприяють паркани та охорона підвищенню безпеки?
Архітекторка та народна депутатка Ганна Бондар пояснює, що режими використання вільних територій регулюються в Україні містобудівною документацією.
«Тобто, якщо в детальному плані території зафіксовані конкретні місця забудови і вільні від забудови території, то ця вимога має виконуватися власниками земельних ділянок. Однак, право проходу або проїзду на територіях житлових комплексів, які є у власності ОСББ, на жаль, не врегульовано. Це мало би бути в місцевих правилах забудови, однак даний вид документації був скасований ще в 2011 році. Також вимоги можуть бути зафіксовані в зонінгу – окремі правила для різних зон, однак, як відомо, в Києві не затверджений план зонування», – розповідає Бондар.
На її думку, причиною дій землевласників щодо заборони проходу або проїзду є концепція примату землевпорядної документації над містобудівною: «Моя земля, що хочу, то і роблю».
«”Конституція захищає моє право на землю”, — фраза, яку ми часто чуємо від землевласників. Але є одне «але». Конституція в тому числі вказує, що «власність зобов’язує». Первинною має бути містобудівна документація, яка як парасолька «накриває» земельні ділянки. Власники мають використовувати їх виключно з вимогами і обмеженнями такої документації. Інакше ми отримаємо «хаос, бєспредел і постійні чвари», – підкреслює Ганна Бондар.
Також вона відзначила відсутність в законодавстві поняття «public space» (громадський простір, публічний простір, спільний простір тощо) – у нашому уявленні це простір на комунальній землі, відкритий для всіх мешканців цілодобово. Однак, роз’яснює архітекторка, режим використання public spaces теж регулюється, і в цивілізованих країнах такі простори іноді розташовуються на земельних ділянках приватної власності.
Ганна Бондар навела приклад міста Нью-Йорк, де є спеціальна мапа public spaces, на якій можна побачити зони, вільні для доступу мешканців. Це може бути площа, парк, вулиця, провулок, проїзд, аркада, набережна, галерея, міждворовий прохід тощо. Деякі з них розташовані на території приватних земельних ділянок. Для кожного простору встановлюється певний режим використання (наприклад, можливість користування в денний час, або в певний проміжок часу або цілодобово). За експлуатацію простору відповідає землевласник, місто планово перевіряє стан простору мінімум один раз на три роки.
Загальні правила користування і ознакування public spaces , а також право (або заборона) розташовувати паркани, їхня висота, матеріал, зовнішній вигляд тощо вміщені в зонінгу міста Нью-Йорк.
Наразі профільний Комітет Верховної Ради України опрацьовує питання нового закону України «Про благоустрій населених пунктів», де вочевидь має з’явитися поняття public space і певні вимоги щодо їхнього використання, заявила депутатка. Можливо, норми цього закону стануть частиною Містобудівного кодексу України.
Читайте також: Немає входу. Чому житлові двори перетворюють на фортеці?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті