Вимирання видів і зміна клімату регіону: експерти розповіли про наслідки підриву Каховській ГЕС

Підрив росіянами Каховської ГЕС є наймасштабнішою техногенною катастрофою з часів Чорнобильської аварії, констатують учасники присвяченої наслідкам теракту конференції.

Оцінити шкоду складно, бо деякі наслідки будуть проявлятися у довгостроковій перспективі. Однак в уряді вже фіксують такі втрати:

• супутникові знімки свідчать, що площа затоплення сягнула майже 7,5 тисяч квадратних кілометрів. Затоплено 51 тисяч житлових та інших будинків. Щонайменше 20% із них не підлягають відновленню;
• збитки від загибелі риби вимірюються 10,5 мільярда гривень — це не рахуючи майбутніх втрат від загибелі малька;
• під загрозою зникнення постали 333 види рослин і тварин. Вже відомо про загибель популяції судака морського (Sander marinus) — цього виду риб більше не існує. Підняття рівня ґрунтових вод знищить деякі види комах і тварин навіть поза зоною затоплення. Деякі перелітні птахи втратили кормову базу і не зможуть мігрувати;

• 10 тисяч гектарів сільськогосподарських земель занесено мулами. Більшість зрошувальних систем втрачено;
• втрачено 335 МВт енергетики та маневрові потужності Каховської ГЕС;
• призупинено річкове сполучення до Запоріжжя;
• зміниться клімат величезної території, є загроза спустелення. Завдано безпрецедентного удару по екосистемі Чорного моря, в яке потрапила величезна маса прісної води та забруднень;
• є високий ризик епідемій. Продукти з затоплених територій не можна вживати, навіть консервацію.

Відновлення дамби

Думки експертів щодо доцільності відновлення Каховського водосховища розійшлися. 

Голова Ukrainian Nature Conservation Group Олексій Василюк називає Каховську дамбу «пам’ятником Сталіну» й переконаний, що водосховище відновлювати не потрібно. Він вважає, що отримала шанс відновитися історична територія Великого лугу. Для зрошення полів помпи можуть брати воду з річища Дніпра.

Юрій Набиванець із Українського гідрометеорологічного інституту вважає, що відновлення водосховища має сенс, бо без нього не вистачить води для сільського господарства та з водопостачання міст регіону. 

Менш із тим, вже йдуть перемовини з ЄБРР та ЄІБ щодо кредитування будівництва нової дамби. Директор Каховської ГЕС Олег Пащенко припускає, що відновити водосховище до позначки 12,7 местра, — що, зокрема, забезпечить роботу водозабору для ЗАЕС, — можливе вже за рік.

Читайте також: За і проти відбудови Каховської ГЕС. Що кажуть археологи, екологи та економісти?

Ризики для атомної станції

Зараз реактори перебувають у стані холодного або гарячого зупину. Це значить, що ймовірність руйнування захисної оболонки без додаткового зовнішнього впливу є низькою.

«В поточному стані реакторів найбільші радіаційні загрози можливі в ближній зоні, тобто це перші кілометри, місто Енергодар. Решта території України не підпадає в зону високого ризику. Але якщо окупанти виведуть один з блоків на потужність навмисно, тоді маємо катастрофу значного масштабу, яка захоплює територію України й транскордонні території», — зауважує Тетяна Кутузова, державна інспекторка Держатомрегулювання.

Найгірший сценарій розвитку подій на ЗАЕС — це повне знеструмлення. Тоді не спрацюють резервні системи охолодження. Але навіть за цього сценарію радіоактивні елементи залишаться всередині захисної оболонки реактора, а головним наслідком аварії буде втрата ЗАЕС для енергетики України, вважає Маргарита Макаренко, з Держцентру ядерної безпеки.

Однак у разі руйнування захисної оболонки реактора ззовні та за умови виведення реактора на мінімальну потужність радіаційні наслідки аварії будуть значно серйозніші. Зона ураження залежатиме від метеоумов.

Конференцію «Теракт на Каховській ГЕС: наслідки, загрози, рішення» організувало SaveDnipro за фінансової підтримки Єврооюзу.