У львівському парку встановили безводний туалет. Що це таке? (фото)
Є вірогідність, що у 2050 році Україні доведеться імпортувати питну воду.
Є вірогідність, що у 2050 році Україні доведеться імпортувати питну воду.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 123 днів. За цей час ми опублікували 24984 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
У львівському парку «Залізна вода», на території простору садівництва «Розсадник», встановили «перший в Україні» безводний туалет. Його призначення — економити воду, яка найближчим часом може стати дефіцитною через кліматичну кризу.
Є вірогідність, що у 2050 році Україні доведеться імпортувати питну воду. Принаймні такий прогноз дає Інститут водних проблем і меліорації.
При цьому людина в середньому спускає в туалет близько 40 літрів питної води. На відміну від «сірих вод», що утворюються на виході з рукомийників, душу або ванни, посудомийної і пральної машин, «чорні води» з туалету дуже складно очистити для повторного використання.
Тому організації «Екотерра» та «Плато» ініціювали встановлення сухого туалету. У деяких моделях безводних туалетів відходи переробляють хімічно та навіть спалюють, але найпоширенішою формою переробки є компостування. У Львові обрали саме таку модель.
Головна відмінність від звичайного вуличного туалету — спеціальна форма сидіння, що дозволяє відокремлювати сечу від твердих відходів. Це сидіння шведського бренду Separett, воно продається онлайн за ціною 70-100 євро. Саму будку виготовили з розібраних будівельних піддонів і знайденого у парку шиферу.
Після користування туалетом тверді відходи рекомендується присипати деревною тирсою або стружкою.
«Сечовина — це, по суті, азотне добриво і за півроку її можна повторно використовувати для удобрення присадибних ділянок, у сільському господарстві. Те саме можна сказати за тверду фракцію, яка з часом може бути перекомпостованою та перетворитися на торф», — зазначає президентка «Екотерри» Наталія Чоловська.
За кордоном таке рішення часто використовується на острівних курортах та в заповідниках.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті