«Спільний дім»: гід урбаністичним форумом на тему житла для українців

28-29 липня аналітичний центр Cedos проведе п’ятий щорічний урбаністичний форум «Спільний дім» у Вінниці. Цього року подія присвячена відновленню українських міст і, зокрема, питанню житла — одному з ключових після початку війни. Учасники будуть говорити про те, як державі забезпечити домівки українцям під час російського повномасштабного вторгнення, гарантувати право на житло та розвивати прогресивну житлову політику. Дослідники розкажуть про вплив війни на різні соціальні групи та важливість залучення мешканців до процесів відновлення. Український урбаністичний форум відбувається для обміну досвідом та мережування усіх, хто зацікавлений у справедливому та сталому розвитку українських міст. Розповідаємо детальніше про найцікавіші події «Спільного дому».

Національний круглий стіл про житлову політику

У перший день форуму пройде національний круглий стіл про проблеми та перспективи житлової політики. Його організація відбувається в партнерстві з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

За останніми оцінками Світового банку, за рік повномасштабного вторгнення в Україні зруйнували приблизно один мільйон та чотириста тисяч будівель, а кількість вимушено переміщених осіб сягнула 5,4 мільйонів – що спричинило найбільшу за історію країни житлову кризу. Потреби у житлі загострилися та урізноманітнилися: вони змінилися не тільки в містах, які зазнали безпосередніх руйнувань, але й у тих, які прийняли багато людей.

Житло є невідʼємним правом людини, яке гарантує стаття 47 Конституції України. Крім цього, житло є ключовою інфраструктурою українських міст і складає приблизно 80% всіх приміщень. Його наявність та розташування впливають на доступ людей до шкіл, лікарень, громадського транспорту, можливостей роботи. Саме тому формування житлової політики потребує залученості різних рівнів та органів влади. Крім цього, на житлову політику можуть впливати міжнародні організації, громадянське суспільство, бізнес. Завдання держави — збалансовувати різні інтереси на користь суспільних.

Під час круглого столу спікери обговорять ролі різних зацікавлених сторін у житловій сфері: які труднощі виникають в їхній роботі, які можливості існують для їхньої співпраці і реформування галузі в Україні. Організатори пропонують подивитися на житло в ширшому контексті відновлення.

Модеруватиме подію Анастасія Боброва, старша аналітикиня Cedos та координатора українського урбаністичного форуму.

Одним із спікерів під час круглого столу буде Олександр Анісімов – міський планувальник і співзасновник громадської організації «Нова житлова політика». Він, зокрема, був співавтором звіту «Відбудова місця, яке можна назвати домом», який зібрав дані про стан житла в Україні та висунув пропозиції щодо реформування житлової політики для процесу відновлення.

Іншим експертом буде Роберто Віла-Сексто – директор представництва Норвезької ради у справах біженців, гуманітарної організації, яка надає допомогу переселеним особам. З 2014 року вона веде діяльність і в Україні, де її програма включає юридичну, фінансову та житлову допомогу. Після початку повномасштабного вторгнення рада розпочала реєстрацію на грошові виплати українським біженцям – 6600 гривень за три місяці.

Про діяльність Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у сфері житла розповість Клева Різа — асистента керівника з програмних питань. Також в обговоренні візьмуть участь Іван Вербицький – директор аналітичного центру Cedos, і представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.

Досвід Нідерландів

Іншою подією першого дня буде воркшоп про досвід Нідерландів у створенні соціального житла. Голландське соціальне житло є домом для чотирьох мільйонів осіб і налічує понад два мільйони будинків. Державні програми сприяли тому, що в Нідерландах виникли безліч вдалих випадків створення доступних помешкань.

До прикладу, старі офісні приміщення, які з погіршенням кризи комерційної нерухомості все частіше стають пустими, перетворюють на житло. Так, 11-поверховий центр Elsevier, збудований в шістдесятих в Амстердамі, став гуртожитком для 285 студентів. Ще один проєкт перетворення – Space-S в Ейндговені (планувальником якого був Фулко Трефферс). Колишній завод компанії електроніки Phillips перетворили на домівку для 400 людей. До розробки планування залучали мешканців, побажання яких допомогли створити понад 200 різних видів житла: від лофтів до квартир, адаптованих для людей з розладами аутистичного спектру.

Особливістю голландського соціального житла є наявність спеціальних житлових асоціацій, які займаються його будівництвом, утриманням та надають сервіси, пов’язані з використанням помешкань. Країна використовує інструмент цільового призначення землі, що дозволяє встановлювати частку соціального житла, яке потрібно звести на окремих ділянках.

Про те, як Нідерланди розвинули ефективну житлову політику й вийшли на перше місце за кількістю соціального житла в ЄС, розкажуть два спікери. Едвін Буйтелаар – голландський професор кафедри землі та розвитку нерухомості в Університеті Утрехту, який також був співорганізатором «Форуму відновлення житла в Україні» 2023 року в Гаазі. На події він розповість про те, які земельні політики може впроваджувати держава для стимулювання розвитку соціального житла. Також про голландський досвід розповість Роб Равестейн, представник Федерації організацій соціального житла Aedes. Вона управляє соціальними помешканнями та просуває інтереси асоціацій, що ними опікуються.

Екскурсії Вінницею

Другий день форуму почнеться з екскурсій, організацією яких опікується головний локальний партнер форуму – комунальне підприємство «Інститут розвитку міст».

Перша прогулянка «Жити з річкою, за річкою, над річкою» відбудеться вздовж річки Дьогтянець. Наразі обмежена самозахопленими ділянками та гаражами, водойма простягається на два кілометри через місто. Попри велику кількість проблем, зокрема зі сміттям, берег Дьогтянця може перетворитися на місце, де мешканці відпочивають, займаються спортом чи проводять культурні події. Цьому сприяє Вінницька міська рада: вона проводить проєкт «Малі річки Вінниці», мета якого – стала інтеграція водойм у міський простір. Він має відновити водні простори та взаємодію людей з ними. На Дьогтянці провели першу урбан-експедицію, а також залучили мешканців до толоки, де вони збирали сміття і пропонували ідеї про те, як покращити стан водойми.

Під час екскурсії учасники та учасниці будуть обговорювати наявні проблеми малих річок і про можливості їхнього розвитку – не тільки у Вінниці, а й в інших українських містах.

Друга прогулянка «Район без імені» пройде в одному із житлових районів, де проживає приблизно 20 тисяч людей – 5% населення міста. У ньому низька соціальна активність – люди мало взаємодіють з міським простором та одне з одним і не беруть відповідальність за місце, де живуть. На екскурсії організатори пропонують подивитися та обговорити, як саме проявляються ці процеси на практиці, до яких звичок і рішень призводять та як активізувати міські спільноти.

Також Cedos планує анонс третьої екскурсії, яка буде пов’язана з розвитком громадського транспорту.

Роль міст і громад у відновленні

Під час «Спільного дому» також пройде дискусія про те, як громади та міста планують відновлення, з якими викликами вони стикаються та як регіональна політика країни може допомогти їх вирішити. Проблема регіонального дисбалансу існувала в Україні, проте після початку повномасштабного вторгнення поглибилася разом з тим, як різні території несли неоднакові збитки.

Подію буде модерувати Олександр Шевченко – урбаніст, відомий проєктом ReStart Ukraine, який запустила його агенція просторового розвитку Zvidsy. Створений після початку повномасштабного вторгнення, проєкт займається аналітикою та збором інформації для того, щоб визначити напрямок комплексної відбудови українських міст.

Також агенція Zvidsy виграла тендер на дослідження архітектурно-урбаністичних рішень на Південному Бузі у Вінниці – конкретно на Алеї 12,7. Це прибережний безперервний вело-пішохідний маршрут вздовж лівого берегу річки, довжиною 12,7 км. Мета роботи полягає в тому, щоб дослідити, яке майбутнє може бути в території в умовах зміни клімату та як розбудовувати простір без шкоди природі.

Тож під час сесії, використовуючи місцевий досвід, на форумі поговорять про те, яку роль у відновленні та збалансованому регіональному розвитку відіграють різні актори – від держави та міст до фахової спільноти.

Містопланування для життя

Останньою подією форуму буде сесія про зв’язок містобудівної та житлової політик, розбудову районів для життя та просторових аспектах міського розвитку. Захід модеруватиме Наталія Отріщенко – кандидатка соціологічних наук та дослідниця, яка брала участь в низці міжнародних наукових проєктів. З початку повномасштабного вторгнення експертка очолила групу фахівців, які почали роботу над проєктом Центру міської історії Центрально-Східної Європи: у його межах дослідники займаються збором та документацією досвідів війни.

Участь у «Спільному домі» або окремих воркшопах безкоштовна після реєстрації. Подія проходитиме наживо, а також буде транслюватися онлайн. Заходи будуть відбуватися на декількох локаціях у Вінниці, про які організатори повідомлять зареєстрованих учасників за тиждень до відкриття форуму. Проїзд, проживання та харчування не покриваються. Детальну програму можна переглянути на сайті Cedos або Facebook-сторінці.

Цей матеріал, виходить у партнерстві з Cedos в рамках Українського урбаністичного форуму та за підтримки Vidnova Fellowship. Форум проходить за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля. Головний локальний партнер — комунальне підприємство “Інститут розвитку міст” (Вінниця). Серед цьогорічних партнерів: Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Посольство Королівства Нідерландів в Україні, Вінницька міська рада, Агенція просторового розвитку (Вінниця), Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), проєкт «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», що виконується німецькою урядовою компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки Урядів Німеччини та Швейцарії, Асоціація учасницького розвитку громад, урбаністична платформа Mistosite.