Як в інших країнах легалізовували канабіс та до чого це призвело?

13 липня Верховна рада України проголосувала за легалізацію медичного канабісу в першому читанні. Це викликало неоднозначну реакцію як в громадськості, так і в політиків. Дехто стверджує, що медичний канабіс – це лише крок до легалізації рекреаційного, а Україна перетвориться на Колумбію, одного з найбільших експортерів героїну у світі. «Хмарочос» зібрав досвід інших країн, у яких відбувались схожі законодавчі зміни та проаналізував, які шляхи бувають.

Що таке медичний канабіс

У канабісі виділяють приблизно 550 активних біологічних речовин. Найбільш дослідженими є тетрагідроканабінол (ТГК) та КБД. ТГК – це основний психоактивний компонент в рекреаційному канабісі. Він взаємодіє з певними рецепторами головного мозку та інших частин нервової системи, через що і має наркотичний ефект. Канабідіол, або КБД, – це непсихоактивна речовина, виявлена в коноплі. Вона не викликає ейфоричного ефекту та зміни свідомості, а також не спричиняє залежності. Медичні препарати на базі коноплі можуть містити екстракти канабісу з різним вмістом активних сполук, зокрема ТГК та КБД.

Медичну марихуану можна використовувати в різних формах: інгаляцій, капсул, спреїв, масел або екстрактів. Медичний канабіс допомагає полегшити симптоми нудоти, блювання та безсоння, зазвичай в онкохворих. Також він ефективний при неврологічних розладах, при множинному склерозі чи епілепсії.

Один з варіантів застосувань канабідіолу для українських пацієнтів полягає в тому, що ця речовина полегшує симптоми посттравматичного стресового розладу. За даними МОЗ понад половина громадян України перебувають в зоні ризику розвитку ПТСР через повномасштабне вторгнення.

Не тільки українці мають стигматизоване ставлення до канабісу: так, до зміни правового статусу канабісу в Канаді, пацієнти утримувались від вживання медичної марихуани через те, що сприймали її як рекреаційний наркотик. В Іспанії та Франції лише 22 і 23 відсотки респондентів, відповідно, заявили, що готові спробувати медичну версію препарату. Цей показник ще нижчий у Південній Кореї, де лише 13 відсотків респондентів розглядають можливість його використання.

Однак, явище легалізації продуктів з конопель для медицини та науки доволі поширене: 29 країн вже узаконили медичний канабіс, ще в 21 країні призначають препарати на його основі. В Європі більше, ніж триста тисяч пацієнтів користуються ліками з канабідіолом. Така сама кількість людей вживає медичний канабіс у Канаді, а в США – до трьох мільйонів осіб. Розповідаємо про досвід окремих країн детальніше.

Нідерланди

Один з найвідоміших випадків державного регулювання канабісу, – Нідерланди. Ще 1976 року країна декриміналізувала володіння та продаж легких наркотиків на своїй території для громадян і туристів. На такі кроки уряд наважився з практичних міркувань. Після Другої світової війни Нідерланди мали надзвичайно популярний ринок героїну. Держава вирішила дозволити обмежене вживання менш небезпечних речовин, для того, щоб зменшити популярність важких наркотиків. Попри це, вирощування марихуани залишається поза законом, що спричиняє парадокс: роздрібні продавці мають купувати товар оптом на «чорному» ринку для цілком легального поширення.

2003 року нідерландський уряд започаткував одну з перших державних програм у світі щодо регуляції медичного канабісу. Проте більшість людей, які використовують канабідіол як антидепресант чи знеболювальне, не користуються офіційним рецептом лікаря – такий мають лише 7 000 зі 130 000 пацієнтів.

Відсутність покарання за вживання канабісу не призвела до збільшення його популярності. Згідно з даними Open Society Foundations, лише 25 відсотків населення Нідерландів спробували марихуану хоча б раз – порівнюючи з суворішим законодавством Великобританії, де цей показник сягає 31 відсотка.

Проблеми, які більше непокоять уряд, пов’язані із туризмом. Амстердам став популярним серед відвідувачів із сусідніх країн як місце, де можна весело провести ніч, – цей статус закріпився за містом і в популярній культурі. Фемке Галсема, міська голова голландської столиці, зазначає: «Ми вже маємо приблизно дві тисячі продавців наркотиків в історичному центрі міста, вони там переважно через туристів». Місто з великою культурною спадщиною хоче змінити свій імідж, через що цього року ввело нові обмеження щодо паління канабісу в громадських місцях. За вживання марихуани в районі «червоних ліхтарів» гості Амстердама тепер можуть отримати штраф, розміром у сто євро.

Чехія

Чехія має одне з найбільш ліберальних законодавств щодо марихуани в Європі. Ще 1990 року особисте володіння «невеликої кількості» будь-яких наркотиків було декриміналізованим у тодішній Чехословаччині. З 1999 року володіння «більше, ніж невеликою кількістю» речовин стало кримінальним правопорушенням. Проте точна кількість, за яку можна було впровадити покарання, не була закріплена офіційно до 2010 року.

Сьогодні в Чехії за зберігання до десяти грамів марихуани або вирощування до пʼяти кущів коноплі передбачене адміністративне покарання. Володіння або вирощування більшої кількості є підставою для кримінального провадження. Раніше цього року чеський уряд висловив намір розробити законопроєкт для регуляції ринку рекреаційної марихуани, іншими словами – узаконити його.

Легалізація медичного канабісу була успішним проєктом Чехії. Так, за офіційними даними 2021 року кількість пацієнтів, які використовували препарати з канабідіолом, становила понад чотири з половиною тисячі. Вони спожили майже 110 кілограмів канабісу за рік. 80 відсотків з усіх рецептів надають для полегшення хронічних болей, а найбільшою віковою групою були люди від 56 до 75 років.

США

Порівнюючи з Європою, США має високий показник людей, які спробували рекреаційний канабіс хоча б раз у житті – 52 відсотки. Проте легалізували його лише 23 штати з п’ятдесяти та три території.

На державному рівні марихуана все ще віднесена до Списку 1 Закону про контрольовані речовини – тієї ж категорії наркотиків, що й героїн. Це також означає, що згідно з американською Конституцією канабіс не становить медичної цінності. Попри це, медична марихуана законна в 39 штатах і чотирьох територіях. Усі з них мають різні правила регуляції вживання канабідіолу, але через Конституцію пацієнтам потрібно отримати дозвіл від одного чи двох лікарів для його купівлі. Інша проблема – медична марихуана не може покриватися страхуванням, а лікування коштує до тисячі доларів на місяць.

Переважно, американці отримують рецепти на ліки з канабідіолом для послаблення хронічних болей, розсіяного склерозу чи нудоти, спричиненої складними хворобами.

Канада

2018 року Канада потрапила до медіа через новину про легалізацію канабісу на своїй території. Вона стала другою країною у світі (після Уругваю), яка не тільки декриміналізувала, але й повністю узаконила рекреаційну марихуану. Рішення уряду викликало неоднозначну реакцію, проте прем’єр-міністру Джастіну Трюдо вдалося переконати свою партію та виборців. Зрештою, у день прийняття закону, у всій країні люди стояли в чергах, щоб вперше купити канабіс в офіційних продавців. У період з 2018 по 2021 рік у Канаді продажі канабісу сягнули 11 мільярдів канадських доларів, 67,8 відсотків з яких припадали на рекреаційний, решта – на медичний.

У Канаді медична марихуана отримала статус законної 2001 року. Міністерство охорони здоров’я схвалює лише два препарати з вмістом КБД: сатівекс та набілон (ці самі ліки легалізували в Україні у 2021 році). Офіційні показання до їх застосування стосуються дорослих пацієнтів з помірною та тяжкою спастичністю м’язів унаслідок розсіяного склерозу та нудотою чи блюванням, спричиненим хіміотерапією. Так, пацієнти з хронічним болем не мають доступу до медичного канабісу, на відміну від більшості країн.

Велика Британія

Велика Британія значно більш консервативна у своїй політиці щодо канабісу, ніж попередні країни. До прикладу, використання рекреаційної марихуани – навіть у себе вдома – незаконне в межах країни ще з 1928 року. Вона відноситься до класу B серед наркотиків, який передбачає покарання у вигляді ув’язнення на 14 років чи штрафу необмеженого розміру.

Хоч 2018 року в країні легалізували медичний канабіс, його використання дуже обмежене. Так, до 2022 року лише 11 тисяч пацієнтів отримали рецепт на препарати із КБД від державних лікарів, тоді як майже дев’яносто тисяч інших рецептів були виписані в приватних лікарнях. Зазвичай, приватно звертаються пацієнти, які потребують ліків, що не мають ліцензії у Великій Британії, адже тут дозволені лише три препарати з канабідіолом: сатівекс, набілон та епідіолекс. Проте засоби, які повністю базуються на коноплях, не легалізовані, а вони мають найбільший терапевтичний ефект. Водночас, країна залишається одним з лідерів з вирощування медичного канабісу, але експортує майже весь продукт – а всі препарати, які виписують місцеві лікарі, завозять з інших країн.

Україна

13 липня 2023 року Верховна рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №7457, віддавши 268 голосів за нього. Це один з перших законопроєктів у країні, який був зареєстрований на основі електронної петиції, що набрала 25 тисяч голосів. Закон передбачає регулювання обігу канабісу в медичних, промислових цілях та науковій діяльності.

Колишня міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун зазначає, що закон зможе допомогти двом мільйонам українців – переважно онкохворим та з посттравматичним розладом, спричиненим війною. «Медичний канабіс має анксіолітичну дію, тобто заспокоює, але не впливає на поведінку чи, наприклад, здоровʼя печінки та мозку так, як це робить алкоголь».

Україна вже намагалася врегулювати медичний канабіс раніше: у 2016, 2019 та 2021 роках. Останній проєкт Верховна рада запропонувала у відповідь на електронну петицію, проте його не підтримали в першому читанні, а відправили на доопрацювання. 2021 року також були внесені зміни до «Переліку наркотичних засобів і психотропних речовин»: два препарати з канабідіолом, набілон та сатівекс дозволили обмежено використовувати.