Хто платить за тризуб на щиті Батьківщини-матері та хто отримує гроші?

Держава не проводила жодних тендерів на заміну радянського герба на український тризуб на щиті Батьківщини-матері. Також у публічному доступі немає ні технічної документації, ні кошторису робіт. Про це йдеться у матеріалі Forbes.

Заміну герба оплатили меценати, грошей з бюджету не витрачали, тож законодавство не вимагає проведення тендерів, пояснює Юрій Савчук, керівник Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Спонсорами стали державні та приватні компанії: Нафтогаз України, Монобанк, Ощадбанк, ПУМБ, фонд BGV, Нова Пошта, ПриватБанк, Український Аграрний Холдинг, Перша Приватна Броварня, КАН Девелопмент, ОТП Банк, WOG, Незалежна асоціація банків України. Також серед партнерів був Метінвест, який крім грошей попонував безкоштовно надати сталь Запоріжсталі, але від неї відмовилися.

Цьому передувало дослідження вартістю близько 600 тисяч гривень, яке профінансував музей.

Незадовго до звільнення міністр культури Олександр Ткаченко казав, що вартість проєкту становить 28 мільйонів гривень. На той момент роботи з виготовлення тризуба тривали вже три тижні.

Та після відставки Мінкульт повідомив, що вартість — 22,9 мільйона гривень. 

Директор музею зауважує, що навряд сума залишиться на цьому рівні. 22,9 мільйона — це вартість наразі укладених угод з підрядниками. Радниця Ткаченка Олександра Батій обіцяє, що кошторис проєкту буде зведено й опубліковано цього тижня.

Ці гроші отримає генпідрядник — київська компанія «Основа». Її головний інженер Олександр Ісаєв каже, що Мінкульт звернувся до неї напряму. Фірма вже працювала з міністерством. Торік її виторг впав майже втричі, компанія отримала понад 38 мільйонів гривень збитку проти понад 40 мільйонів прибутку у 2021-му. 

«Основа», своєю чергою, платить субпідрядникам — фірмам «ТІСО Продакшин», яка виготовила тризуб, та «Плеттак», яка зробила підвісну люльку.

Складність проєкту, за словами Ісаєва, полягає у висотних роботах та унікальності завдання. Обладнання, матеріали, будівельні конструкції потрібно виготовляти індивідуально.

Основні роботи ведуться на висоті 92 метра на спеціально розробленій для цього підвісній люльці. Через брак часу працюють з 6:00 до 21:00. Роботи ускладнюють пориви вітру, дощі, нагрівання щита. Під час повітряних тривог робітникам доводиться спускатися в укриття, а потім знову підійматися на рівень щита — інколи до чотирьох разів на день.