У Мінкультури пояснили, чому дали дозвіл забудовнику, який зніс історичний будинок на Подолі

Заступниця міністра культури Катерина Чуєва підписала документ, яким було надано згоду на проведення реконструкції нежитлового будинку на Ярославській, 13б в Подільському районі під клубний дім. Про це повідомила депутатка Київради Євгенія Кулеба. У будівлі не було охоронного статусу, тому підстав відмовити міністерство не мало.

Наприкінці липня будинок оточили будівельним парканом. Це викликало резонанс і Київблагоустрій 31 липня вніс припис забудовнику з вимогою демонтувати будівельний паркан упродовж трьох днів. Картку порушення благоустрою було скасовано.

Сама Чуєва пояснює, що «за оцінкою фахівців міністерства, які аналізували документи, подані на розгляд до МКІП та готували проєкт рішення, міністерство не мало законодавчих підстав для відхилення проєкту».

Як зазначила чиновниця, у таких рішень є чіткі рамки, від яких орган державної влади не може відступити чи на власний розсуд змінити. За її словами, у даному випадку ці рамки взагалі не стосувалися автентичності будівлі – відсутність охоронного статусу будинку робить цей аспект «зручно невидимим».

Вона додала, що з охоронним статусом погодження проєкту було б неможливим.   

«У пояснювальній записці до проєкту зазначено, що «на ділянці знаходиться нежилий будинок з прибудовами». Якби будівля мала бодай якийсь офіційний захищений статус, він був би відображений в документації і такого роду «реконструкція» юридично була б неможлива. Тому актуальними залишаються питання до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, чи не було бодай спроб надати цій будівлі охоронний статус», – заявила Чуєва.

У Департаменті охорони культурної спадщини заявили, що науково-проєктна документація на проведення будівництва за цією адресою не надходила на погодження. Власнику направили припис про припинення робіт та вимогу надіслати науково-проєктну документацію для погодження в профільному департаменті, йдеться в їхньому дописі.

Будівля не мала жодного охоронного статусу. Проте, за словами Георгія Могильного, у звіті з наукових досліджень, проведених у 2015 році за рахунок бюджету Києва, йшлося, що знищена будівля – рідкісна пам’ятка забудови Подолу першої половини XIX сторіччя. Тоді її пропонували подавати на внесення до Реєстру пам’яток, а як проміжне рішення – надати статус щойно виявленого об’єкту культурної спадщини.