Як це — жити в кохаузингу для 26 старших жінок у Лондоні?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 294 днів. За цей час ми опублікували 23612 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Така форма житла, як кохаузинг, — рідкість для Великої Британії. Та в передмісті Лондона Чіппінг Барнет є житловий комплекс, створений виключно для жінок, старших за 50 років, які вирішили мешкати без чоловіків, повідомляє The Guardian.

Комплекс New Ground, збудований у 2016 році, складається з окремих будинків і спільних приміщень та просторів, що дозволяє поєднувати приватність і соціалізацію. Тут 25 квартир, в яких мешкає 26 жінок (в одній із квартир живе жіноче подружжя) віком від 58 до 94 років. Вісім із цих помешкань — соціальне житло (у Британії заведено віддавати певний відсоток площ у будинку під таке житло).

Жінки разом відпочивають і пораються у саду, збираються на спільні щотижневі вечері у вітальні, дивляться разом кіно на великому екрані, займаються йогою. Є окрема кімната для гостей, які лишаються на ніч.

Не всі жінки самотні або лесбійки: чимало з них одружені, а також мають братів, синів, онуків та інших родичів чоловічої статі. Однак вони обрали жити у жіночому колективі. Дехто проводить зі своїми чоловіками певний час, наприклад, вихідні. Чоловікам ніхто не забороняє приходити у New Ground, але оселитися тут вони не можуть.

За останні 20 років у Британії було збудовано лише 12 житлових комплексів за принципом кохаузингу. Натомість у інших країнах північної Європи цей тип житла популярніший. Засновниця New Ground Марія Брентон познайомилася з кохаузингом у Нідерландах, коли приїхала туди з дослідницькою метою, вивчаючи питання старіння.

З 1980-х років Нідерланди почали заохочувати співжиття у такого типу громадах замість будинків для літніх людей. Це й економило бюджетні гроші, і забезпечувало мешканцям кращу якість життя: члени громади піклувалися одне про одного й одночасно мали більше самостійності й активності.

«Хмарочос» раніше розповідав історію та принцип колівінгів і пояснював, чим вони відрізняються від комунальної квартири.