У Києві відкрився Музей українського грамзапису
У колекції — понад 400 одиниць на різних звукових носіях.
У колекції — понад 400 одиниць на різних звукових носіях.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 122 днів. За цей час ми опублікували 24984 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
У Києві на Співочому полі відкрився Музей українського грамзапису, повідомляє КМДА.
У колекції — понад 400 одиниць основного фонду української музики на різних звукових носіях.
Створення музею ініціював Іван Москаленко, відомий у 1990-х як DJ Derbastler.
Музей працює в суботу та неділю з 12:00 до 18:00, вхід вільний.
Вважається, що перші пісні українською мовою записали у Лондоні в 1899 році. На початку ХХ століття зʼявлялися платівки з українським оперним співом — з голосами сестер Крушельницьких, Олександра Мишуги, Філомени Лопатинської.
У 1908–1909 роках Леся Українка організувала етнографічну експедицію, вперше зафіксувавши на фонограф кобзарський спів.
1909 року на київській студії «Інтернаціональ Екстра Рекорд» Микола Лисенко спільно з артистами трупи Миколи Садовського записав перші 11 платівок із фольклорним репертуаром.
Згодом на зміну шелаковим платівкам прийшли вінілові. Виникали різні варіації форматів грамплатівки: флексі-диски, 7-, 10- та 12дюймовки.
За тоталітарної системи музику нерідко записували на рентгенівських знімках. Контрабандні зарубіжні вініли можна було знайти на нелегальних товчуках — «бáлках».
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті