Що запропонували кияни для реновації Житнього ринку?
Запрошені на бранч Клопотенка зійшлися на тому, що потрібно передусім зберегти архітектуру та головну функцію ринку.
Запрошені на бранч Клопотенка зійшлися на тому, що потрібно передусім зберегти архітектуру та головну функцію ринку.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Представники громади Києва хочуть бачити Житній ринок інклюзивним простором з сезонною фермерською їжею. Про це йшлося на бранчі, який організував ресторатор Євген Клопотенко третього жовтня.
На зустріч він запросив представників місцевих бізнесів та ініціатив. Кожен поділився своїм баченням розвитку ринку, що зараз перебуває в оренді в німецького бізнесмена, з котрим адміністрація хоче розірвати договір через суд.
Чимало хто з присутніх застеріг від перебудови ринку. Киянам важливо зберегти фасад, історичне панно «Від варяг у греки» та всі інші деталі.
«Житній ринок — приклад цінної архітектури та монументального мистецтва, який чомусь досі не має статусу памʼятки, — наголосила представниця ГО «Зберегти Квіти України» Уляна Джурляк. — Я хочу, щоб майбутній проєкт Житнього враховував інтереси громади, а сам ринок був відкритий для всіх: від бабусі з яблуками до ресторану високої кухні».
Нинішня функція ринку мусить бути збережена: він має лишатися місцем, де можна придбати якісні продукти, сезонні овочі та фрукти від українських фермерів. Стихійну торгівлю навколо пропонують впорядкувати.
«Житній ринок має бути місцем покупок і місцем, де створюються спогади. Вони складаються з таких деталей, як щира розмова з продавчинею або подароване дитині яблуко. Також було б добре, аби на ньому були представлені сезонні продукти з різних регіонів України», — сказала Ольга Закревська, співзасновниця ГО «Подоляночка».
Ринок також має стати простором для спілкування. Тут можна розмістити кав’ярні чи бари, зони для дітей. Віталій Селик, співзасновник ініціативи «Сміливі відновлювати», вважає, що Житній має пропонувати продукти та послуги для трьох цільових аудиторій.
«Перша — це жителі Подолу. Вони мають отримати доступ до свіжих продуктів на щодень. Також було б добре створити освітні дитячі зони на ринку, де батьки могли б залишати дітей під час покупок. Друга аудиторія — офісні співробітники, які шукають місця, де можна смачно та цікаво пообідати. І третя — люди, які приходитимуть на Житній ввечері до барів, на концерти чи фестивалі», — зазначив він.
Житній слід перетворити на інклюзивний та безбар’єрний простір. «На людей з інвалідністю потрібно дивитися не тільки, як на покупця. Це люди, які також можуть працювати на Житньому. І для них потрібно створити необхідні умови», — зазначив директор ГО «Група активної реабілітації» Віталій Пчолкін.
Серед запрошених також були: радник заступника міського голови Олексій Курпас, голова Держагентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів, заступник директора Житнього ринку та головний інженер ринку, гендиректор ВДНГ Євген Мушкін, співзасновник закладів «Хвильовий» та «Багряний» Юрій Погребняк, художник Віталій Кравець, лідерка руху «Слоу Фуд» Юлія Пітенко, засновниця «України без сміття» Євгенія Аратовська та інші.
Клопотенко як модератор планує перетворити почуті думки в стратегію розвитку ринку та презентувати муніципалітету для подальшого обговорення. Наступну подібну зустріч планують провести взимку.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті