В Боярці врятували 260-річний дуб. В ньому зробили житло для кажанів

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23493 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У Боярці фахівець догляду за деревами Володимир Ветроградський врятував 260-річний дуб та створив у ньому житло для кажанів та дрібних птахів.

Дерево знаходиться біля Боярського краєзнавчого музею. Декілька років тому воно постраждало від сильного буревію. Згодом через ваду розвилки у ньому почав розвиватись патогенний гриб – дуб прогнив та, досягнувши критичної межі, частина дерева відірвалась від стовбура, показавши величезний отвір всередині.

«Такі дерева в нашій країні і не тільки, списують як аварійні та безнадійні. Але не у мене», – прокоментував Володимир.

Він вирішив боротись за життя дерева-довгожителя та придумав, як це можна зробити з користю для довкілля.

Операція з порятунку дуба була розтягнута на два роки – однією з причин стала війна, розповів «Хмарочосу» Володимир, проте основним викликом був нетиповий розмір «рани». Спершу з дерева було видалено трухлу деревину та оброблено внутрішні поверхні стовбура, щоб зупинити процес руйнації.

Минулого року отвір законсервували великим відрізом плівки, а цього року зʼявилось необхідне фінансування і консервацію вдалось продовжити. Спершу Володимир планував зробити стандартне пломбування порожнини синтетичними наповнювачами, але оцінивши розмір отвору, вирішив використати внутрішній простір з найбільшою користю.

Ветроградський придумав наповнити порожнину житлом для дрібних птахів та кажанів, оскільки кількість природних місць для їх гніздування значно зменшилась. Для цього він розробив індивідуальні житлові елементи, які будуть ефективними саме в цих умовах. Володимир розповідає, що багато мешканців міста були здивовані, що кажани насправді не такі небезпечні, як про них думають й приносять багато користі довкіллю.

У кажанів розвинена унікальна здатність до ехолокації, нюх та слух, що допомагає їм полювати і орієнтуватися в просторі саме вночі – тож вони поїдають комах, малодоступних для денних птахів. Ці тварини знищують не лише шкідників сільськогосподарських і лісових культур, а й тих, які завдають шкоди самій людині. Один кажан за ніч з’їдає від 500 до трьох тисяч комарів. Крім того, у світі існують види, що живляться пилком і запилюють рослини (наприклад, бананове дерево, манго та ін.).

Під час робіт до Ветроградського підходили школярі та місцеві мешканці, і розповідали, що памʼятають дуб ще з дитинства.

Для повного «одужання» дубу-довгожителю знадобиться 50-60 років. За цей час він стане прихистком для червонокнижних популяцій кажанів та ще однією окрасою міста.

Нагадаємо, нещодавно біля Гостомельського аеропорту висадили тисячі дубів і сосен.