1% найбагатших людей забруднює планету більше, ніж найбідніші 66%

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23497 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

1% найбагатших людей відповідальні за більший обсяг вуглецевих викидів, ніж найбідніші 66% населення планети, йдеться у новому дослідженні, повідомляє The Guardian.

Дослідження проводила британська Oxfam спільно зі Шведським інститутом довкілля та іншими фахівцями. Експерти вивчали причини та наслідки «вуглецевої нерівності» та диспропорційний вплив надбагатих людей, що їх назвали «елітними забруднювачами». Видання стверджує, що це найповніше дослідження кліматичної нерівності, що коли-небудь проводили.

До класу найбагатших належать 77 мільйонів людей

Так, частка найзаможніших людей планети, мільярдерів, мільйонерів та інших, чий річний дохід перевищує 140 тисяч доларів, становить 77 мільйонів осіб, і всі вони були відповідальні за 16% вуглецевих викидів у 2019 році. Це рік, за який були доступні найповніші й водночас найактуальніші дані.

Фахівці послуговувалися формулою «вартості смертності», яку використовує, зокрема, Агенція з охорони довкілля США. Ця формула передбачає, що кожен мільйон тонн вуглецю призводить до 226 передчасних смертей. Відповідно, 5,9 мільярда тонн вуглецю — це той обсяг викидів, за який відповідальний найбагатші у досліджуваному році, — можуть призвести до смерті від перегріву 1,3 мільйона людей у наступні десятиліття.

За період з 1990 по 2019 рік накопичені викиди надбагатого класу були еквівалентні знищенню минулорічного врожаю кукурудзи в ЄС, пшениці в США, рису в Бангладеш та соєвих бобів у Китаї.

Бідняку знадобиться 1500 років, щоб наздогнати Маска

У той час, як самі багатії живуть у безпечному середовищі, перебувають у добре кондиціонованих приміщеннях тощо, наслідки забрудення непропорційно розподіляються поміж найменш захищеними верствами. Це люди, що живуть у бідності, маргіналізовані етнічні меншини, мігранти, жінки та молоді дівчата, ті, хто живе й працює в умовах, залежних від погоди. Відсутність заощаджень і страховок робить їх фінансово й фізично вразливими до повеней, посух, теплових хвиль і лісових пожеж.

За даними ООН, саме на країни, що розиваються, припадає 91% всіх смертей, пов’язаних із екстремальними погодними явищами.

Згідно зі звітом, найбіднішій людині знадобиться 1500 років, щоб виробити стільки вуглецевих викидів, скільки продукує найбагатший мільярдер, — скажімо, Ілон Маск, — за один рік.

«Надбагаті грабують і забруднюють планету аж до межі знищення, а найвищу ціну платять саме найменш забезпечені», — заявляє Кьяра Лігорі, старша радниця Oxfam з питань кліматичної справедливості. За її словами, кліматична криза та нерівність разом підсилюють одна одну.

Найбідніші країни виробляють 0,4% викидів

Для розуміння кліматичної нерівності слід подивитися на розрив між країнами за рівнем доходу та їхніми викидами. У тому ж 2019 році найбагатші країни — це переважно Глобальна Північ, — виробили 40% світових викидів від споживання, в той час, як найбідніші країни, розташовані переважно на Глобальному Півдні, — лише 0,4%. Вся Африка, де живе шоста частина населення планети, відповідальна лише за 4% викидів.

Вуглецевий слід від суперяхт, приватних літаків, розкішних будинків і космічних польотів у 77 разів перевищує межу, за якою глобальне підвищення температури неуникно сягне 1,5 градуса.

Чверть американських конгресменів володіють нафтогазовими акціями

Крім особистих розваг мільярдери створюють навколо себе цілу екосистему накопичення капіталу та забруднення. Політичний вплив забезпечують медіакорпорації та соціальні мережі, піар-агенції та лобісти.

У США кожен четвертий член Конгресу володіє акціями нафтогазових компаній загальною вартістю від 33 до 93 мільйонів доларів. Це може пояснювати, чому 2020 року західні країни виділили 1,8 трильйонів доларів на субсидування індустрії викопного палива попри заяви про скорочення вуглецевих викидів.

Експерти Oxfam вважають, що запровадження податку в 60% на доходи найбагатшого одного відсотка дозволило би залучати 6,4 трильйона доларів на рік і скоротити викиди на 695 мільйонів тонн (це значно більше, ніж річний вуглецевий слід Сполученого Королівства).