Гостра реакція на стрес під час обстрілів: що робити?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 290 днів. За цей час ми опублікували 23587 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Російські обстріли несуть не лише руйнування та загрозу фізичному здоровʼю, а й сильний стрес, реакція на який може бути непередбачуваною, розповідають у всеукраїнській програмі ментального здоровʼя «Ти як?».

Через ракетні атаки, масові руйнування та сцени жорстокості тисячі українців зазнають гострої реакції на стрес – ракетна атака сьогодні вранці не є винятком. Це тимчасова реакція, що розвивається у відповідь на потужний фізичний або психічний стрес. Подібний розлад важко ідентифікувати, проте вкрай важливо вчасно вжити заходів, щоб не дати симптомам розвинутись до стресових розладів.

Наслідки обстрілу Харкова 23 січня 2024 року. Фото: Ґвара Медіа

Наслідки обстрілу Києва 23 січня 2024 року. Фото: Zelenskiy / Official/Telegram

Через гостру реакцію на стрес у постраждалих можуть спостерігати:

прискорене серцебиття, підвищену пітливість
паніку, істерику
втрату орієнтації у просторі, стан шоку

Наслідком травматичної події також може стати гострий стресовий розлад, що може призвести до:

безсоння, порушення памʼяті, дратівливості, труднощів із концентрацією
надмірної тривожності
відчуття безпорадності та безнадії
втрати інтересу до звичних справ
бажання відмежуватися від інших
нездатності відчувати позитивні емоції
симптомів повторного переживання травматичної події

У «Ти як?» наголошують, що будь-який з цих станів є «нормальною реакцією на ненормальні події», а не ознакою слабкості чи патології. Такі стани потрібно проживати та не намагатись самотужки загасити емоції, а також слід якнайшвидше звернутись до спеціаліста, який допоможе постраждалій людині та не дасть симптомам розвинутись до розладів.

Якщо ви спостерігаєте у себе або своїх близьких такі симптоми – зверніться до сімейного лікаря, що пройшов навчання mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) та готовий надавати підтримку з ментального здоровʼя. Він проведе базовий тест, та визначить яка допомога потрібна постраждалій людині.

На початок 2024 року близько 70 тисяч медпрацівників, 16 тисяч з яких – сімейні лікарі, пройшли відповідне навчання – тобто кожен третій сімейний лікар тепер може проконсультувати з питань ментального здоровʼя. Щоб знайти лікаря у своєму регіоні, скористайтеся онлайн-мапою на сайті НСЗУ або зателефонуйте за номером 16-77.

Нагадаємо, унаслідок ранкової ракетної атаки 23 січня семеро людей загинули та щонайменше 40 постраждали.