Знаки, яких не існує: як у Дніпрі скейтерам забороняють кататись у громадських місцях
«Порушникам» погрожують статтею 152 КУпАП, яка передбачає штраф за «порушення норм і правил благоустрою»
«Порушникам» погрожують статтею 152 КУпАП, яка передбачає штраф за «порушення норм і правил благоустрою»
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
У Дніпрі у деяких місцях можна зустріти знаки із зображенням закресленого скейтбордиста, а під ними підпис – «штраф, згідно зі ст. 152 КУпАП, 1360 гривень», повідомляють у телеграм-каналі NE:Urban.
Такі знаки розмістили біля деяких велопішохідних зон – ймовірно, щоб запобігти руйнуванню вуличних конструкцій унаслідок виконання трюків скейтерами. Насправді ж такий знак не існує в ПДР, а стаття 152 КУпАП передбачає «порушення норм і правил благоустрою», тобто відповідальність настає лише у випадку пошкодження елементів благоустрою. Тож якщо скейтер просто катається у громадських місцях та не завдає ніякої шкоди, він нічого не порушує.
Такі знаки зʼявились у Дніпрі у березні 2021 року, розповідає місцевий Девʼятий канал. Зокрема їх можна побачити на бульварі Короленка та у Прибережному сквері. Місцевий скейтер Кирило Єлістратов розповідає, що сам вигляд вулиці Короленка ніби спонукає виконувати там трюки, а Максим Синдірьов, віцепрезидент Федерації скейтбордистів у Дніпрі, додає, що станом на 2021 рік в Дніпрі було лише два скейтпарки: один, платний, вже став непридатним для користування, а інший, який проєктували разом зі скейтбордистами, збудували невідповідно до стандартів.
Місцевий урбаніст Єгор Колоденко вважає, що знаки псують зовнішній вигляд Прибережного скверу та є беззмістовними, адже скейтери продовжують кататись у цьому місці. Він додає, що для розвʼязання проблеми потрібно розділяти публічні місця на зони: окремо для активного відпочинку та для пасивного.
У липні 2021 року в Дніпрі почали будувати ще один скейтпарк – у сквері Усачова. Його зведення завершили у жовтні того ж року, а у 2023 році дніпряни назвали сквер найкращим у місті.
Влітку 2023 року у місті Вентура штату Каліфорнія почала діяти заборона на використання скейтбордів, велосипедів, електровелосипедів та самокатів у центрі міста. Причиною стало підвищення популярності цих засобів пересування та як наслідок «занадто швидка їзда у центрі міста». Скейтбордистів, велосипедистів та любителів самокатів просять злізти зі своїх транспортних засобів на вʼїзді у зону, та везти їх поруч із собою або нести в руках.
А в Канаді, наприклад, у 1990-х роках почали діяти різноманітні заборони на катання на роликах, які тоді набирали популярності: у Ванкувері заборонили кататись на дорогах, а у Монреалі – в центрі міста. Схожа заборона діяла і у Норвегії – з 1978 по 1989 роки скейтбординг у країні взагалі заборонили. Тоді використання скейтбордів, їх імпорт та реклама стали незаконними та передбачали кримінальну відповідальність.
Проте згодом, коли скейтбординг та схожі види спорту стали повсякденною річчю, а не чимось новим, заборони почали скасовувати або помʼякшувати. Натомість для скейтерів почали відкривати скейтпарки та облаштовувати велодоріжки.
Нагадаємо, Aranchii Architects розробили проєкт парку над київською електричкою, яка включає і скейтпарк.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті