На Київщині оцифрують козацькі церкви - найстарішій з них 400 років

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 283 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Покровська церква в селі Сулимівка. Фото: Ivan Sedlovskyi/Wikipedia

На Київщині оцифрують козацькі церкви – це близько 28 храмів та одна каплиця, повідомили в КОВА.

У 2024 році Департамент культури та туризму КОВА визначив основним напрямком своєї діяльності оцифрування культурної спадщини – одним із проєктів стане оцифрування козацьких церков.

Найстарішою церквою регіону є Покровський храм в селі Сулимівка, зведений у 1622-1628 роках гетьманом Іваном Сулимою. Наймолодшим козацьким храмом є Покровська церква у селі Бородані – вона була останнім козацьким храмом в українській історії. Її освятили аж у 1800 році – через чверть століття після руйнації Запорізької Січі.

Які церкви називають козацькими?

Козацькі церкви – це узагальнений термін, яким більшість архітекторів називають сакральні споруди Наддніпрянщини, які будували в українських архітектурних традиціях в козацькі часи, період Гетьманщини й до початку XIX століття. Це деревʼяні та муровані храми, які зводили за кошти козацької старшини або за проєктами, розробленими козацькими зодчими, розповіла під час брифінгу директорка департаменту культури і туризму Анна Куценко.

Деревʼяні козацькі храми спочатку були невеликими церквами, які можна було розібрати й перенести на інше місце у випадку ворожого нападу. Згодом, у часи мазепинського бароко, вони ставали все більшими й більшими. У Київській області переважна більшість козацьких церков була знищена в радянський період – таким чином радянська влада боролась з історичною памʼяттю українців. У результаті було знищено близько 70% старовинних українських храмів регіону.

Свято-Троїцька церква в Ірпені після російський обстрілів.

На жаль, унаслідок російської агресії на території Київщини було пошкоджено чи зруйновано 29 храмів – з них відновлено девʼять, зокрема храм Різдва Пресвятої Богородиці у Ясногородці, храм Іоанна Богослова в Мощуні, Петропавлівський храм у Бучі, Андріївський храм у Бучі та Свято-Троїцька церква в Ірпені. Оцифрування сприятиме розширенню й деталізації архітектурної спадщини, та дасть можливість зберегти не унікальні особливості будівництва, які використовували у період козацтва. Оцифровані церкви згодом можна буде побачити на порталі «Мандруй Київщиною».

Нагадаємо, Десятинну церкву тепер можна побачити в доповненій реальності.