На початку 2022 року через Бородянку росіяни означили головний напрямоу наступу на Київ. Унаслідок обстрілів було знищено та пошкоджено десятки будівель. Однією з них став Бородянський ліцей №1, який був зруйнований на 80%. Допомогти з відновленням зголосився Уряд Литви, який виділив вісім мільйонів євро на відбудову школи, а Тайвань надав кошти на придбання навчального обладнання. 15 березня відбулось урочисте відкриття Литовського-українського ліцею – таку назву дали закладу на знак вдячності Литві. 

Натомість в. о. селищного голови Ірина Захарченко та відділ освіти Бородянської селищної ради відкриття називають «технічним» та пускати дітей до школи не квапляться. Мовляв, ще не всі ремонтні роботи завершено, а будівля ще не пройшла необхідні перевірки перед введенням в експлуатацію. Та історія на цьому не завершується. Нещодавно стало відомо, що заклад хочуть реорганізувати, звільнивши директорку, а також позбавити його фінансової автономії. Тож діти та вчителі, які сподівались вийти на навчання першого квітня, знаходяться у непевній ситуації. 

Сьогодні Роман Грищук, народний депутат і член комітетуВерховної Ради з освіти, повідомив, що директорку не звільнятимуть, а ліцей залишить за собою фінансову автономію. Попри це, дата початку навчання у закладі поки невідома. Натомість батьки учнів ліцею та співробітники закладу все ж занепокоєні, що конфлікт може мати своє продовження, а викладачі та батьки учнів називають такий поступ тимчасовим. Що відбувається з ліцеєм та як коментує ситуацію освітній омбудсмен, дізнався «Хмарочос».

Чому ліцей досі не працює?

Інна Романюк вже сім років працює директоркою Бородянського ліцею №1. Вона розповідає, що генеральний підрядник з відбудови школи ТОВ «Антарес» неодноразово переносив термін завершення робіт. Спершу ліцей обіцяли відкрити в січні 2023 року, проте згодом дату переносили ще тричі. Після «технічного відкриття» 15 березня, вже у  2024 році, діти продовжують навчатись у змішаному форматі, відвідуючи заняття в іншій школі. Нещодавно в ліцеї відбулись батьківські збори, на які прийшли заступник голови селищної ради Дмитро Негреша та очільниця відділу освіти Наталія Новікова. Чіткої відповіді, коли відбудеться відкриття школи, батьки не отримали – їх лише запевнили, що ліцей запрацює, як тільки завершать ремонт, каже Романюк. 

Наразі в ліцеї ще тривають дрібні роботи, зокрема оздоблення актової та спортивної зали, а також благоустрій території. Окрім цього, потрібно завершити встановлення пожежної системи та провести пусконалагоджувальні роботи – тестування усіх систем, випробування та перевірку на відповідність проєкту. Романюк вважає, що деякі роботи можна було завершити ще восени, але підрядник не поспішає та «перекладає відповідальність на інших». 

«Будівельники активізувались до приїзду іноземної делегації з нагоди «технічного відкриття», проте зараз ремонт знову відбувається повільно. Зазвичай на завершальному етапі роботи навпаки відбуваються жвавіше. Це бачать батьки і, звісно, це їх обурює», – розповідає директорка.

Реорганізація та позбавлення автономії: що це означає?

Попри неодноразове перенесення дати відкриття ліцею, батьки були налаштовані позитивно та вірили, що скоро їх діти підуть навчатись в оновлений заклад. Проте новини про ймовірну реорганізацію та позбавлення ліцею фінансової автономії викликали хвилю обурення. Що ж таке фінансова автономія та для з чого вона потрібна ліцею? 

Поняття фінансової автономії навчального закладу зʼявилось в Україні під час реформи освіти у 2017 році. Раніше держава направляла кошти у відділ освіти місцевої ради, який розподіляв їх по закладах, проводив закупівлю необхідних речей та фінансував  ремонтні роботи у школах. Натомість зараз навчальні заклади, що перейшли на фінансову автономію, самі розпоряджаються коштами, які їм виділяє відділ освіти. Таким чином, заклад може відстежувати рух коштів, економити та планувати шкільний бюджет самостійно. 

Литовсько-український ліцей №1 отримав фінансову автономію першого січня 2023 року – він став першим таким закладом у громаді, розповідає Інна Романюк. За цей рік у ліцеї відбулись відчутні зміни. Зокрема ліцей єдиний у громаді зміг виплатити вчителям щорічну премію та допомогу на оздоровлення (соціальна виплата працівникам, які йдуть у щорічну відпустку – ред.). Окрім цього, автономія відкриває нові можливості для співпраці та участі у різноманітних проєктах розвитку. 

«Наприклад, дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ пропонував забезпечити безкоштовне харчування для учнів з першого вересня 2023 року. У фонді перепитали, чи школа знаходиться на фінансовій автономії, адже для них – це головний критерій та гарантія прозорості», – розповідає Романюк. 

Відділ освіти проти ліцею: перебіг подій

Напередодні «технічного відкриття» ліцею на сайті Бородянської селищної ради було оприлюднено порядок денний наступного засідання, що включав позбавлення ліцею фінансової автономії. Директорку закладу про це рішення не повідомляли та до обговорення не запрошували.

Через кілька днів зʼявився новий проєкт рішення, у якому вже йшлося про реорганізацію ліцею. Окрім позбавлення фінансової автономії, він ще й передбачає затвердження нового статуту та зміну структури ліцею. У педагогічного колективу занепокоєння викликав пункт, у якому йдеться про «зміну істотних умов праці», до яких зокрема належить й оплата праці. Згідно з законодавством, роботодавець має право звільнити працівника, якщо той не погоджується з новими умовами. Враховуючи те, що фінансову автономію у ліцею хочуть забрати, рівень виплат учителям, ймовірно, зменшиться. Таким чином, якщо викладач не погодиться на нижчу оплату, його матимуть право звільнити. 

22 березня відбулось засідання комісії з питань освіти, на яке запросили директорку Романюк. Порядок денний не був оголошений, а засідання відбувалось хаотично, розповідає пані Інна. Депутати обговорювали питання реформи освіти в громаді та реорганізацію ліцею зокрема, проте жодних законних підстав для цього не озвучили. Натомість голова відділу освіти Новікова усно повідомила Романюк, що через два тижні її буде звільнено з посади директорки.

25 березня, коли ситуація набула розголосу, селищна рада прибрала питання позбавлення ліцею фінансової автономії з проєкту порядку денного. Інна Романюк називає такий поступ місцевої влади «тимчасовим кроком назад».

Що кажуть в уряді?

У Службі освітнього омбудсмена, яка здійснює захист прав у сфері освіти, на запит «Хмарочоса» відповіли, що занепокоєні ситуацією. Відділу освіти Бородянської ради вже направили лист з вимогою дотримуватись законодавства та припинити порушення прав освітян. У службі нагадують, що процедура реорганізації закладу може відбуватись лише після громадського обговорення, а проєкт такого рішення повинні оприлюднити не менш ніж за рік до його ухвалення. 

Ліцей №1 є прикладом для інших у Бородянській ОТГ, адже він єдиний у громаді має фінансову автономію, кажуть у службі. Прикро, що замість того, щоб надавати фінансову автономію іншим закладам освіти у громаді, виникають ініціативи щодо позбавлення автономії у цьому ліцеї, додають в омбудсмена. Адже відсутність автономії – це залежність від місцевих органів, які прагнуть самостійно керувати коштами, чим розширюють поле для корупції. 

Станом на 26 березня служба освітнього омбудсмена не отримала відповіді від Бородянської селищної ради. 

Роман Грищук повідомив, що цього тижня в Міністерстві освіти відбудеться нарада щодо ліцею, тож можна стверджувати, що у справі відбувся позитивний зсув. Проте офіційної реакції від Бородянської ради чи міністра освіти поки не було, а дата відкриття ліцею досі невідома. Батьки учнів не вірять владі, тож збираються відвідати сесію селищної ради 28 березня, підсумовує директорка Романюк.