Щоб оцифрувати базу даних для «єПам’ятки» знадобиться до 10 років – Шуляк
У реєстр свідомо вноситимуть і знищені об‘єкти культурної спадщини – для підтвердження завданої росіянами шкоди.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 283 днів. За цей час ми опублікували 23535 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Голова Комітету ВР з питань містобудування Олена Шуляк розповіла, що для повноцінного запуску Державного реєстру нерухомих памʼяток України потрібно внести документацію на майже 150 тисяч об’єктів. Саме стільки культурних пам’яток сьогодні перебуває на обліку в Україні. Також необхідно провести інвентаризацію та оновити дані деяких пам’яток.
Систему обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини презентували 16 квітня на семінарі у Києво-Печерській лаврі. Реєстр містить базу даних з доступним інтерфейсом, куди вносять об’єкти архітектури, історії та археології.
З 10 квітня «ЄПам’ятка» працює в тестовому режимі. До системи уже внесено понад 100 тисяч об‘єктів. Реєстр допоможе оперативно збирати та передавати дані про пам’ятки від місцевих органів влади до Міністерства культури. Також у реєстр додаватимуть відомості про історичні ареали населених місць.
Наразі користувачі можуть не лише ознайомитися з обліковою інформацією щодо пам‘яток, але й дізнатися їхні охоронні зони тощо. Проте деяка інформація в реєстрі буде доступна лише авторизованим користувачам – облдержадміністраціям, органам охорони культурної спадщини та Мінкульту.
«З доступної облікової інформації наразі система показує тільки номер наказу про внесення тієї чи іншої пам‘ятки до об‘єктів культурної спадщини. І таке обмеження – свідомий безпековий крок: якщо зараз відкрити доступ всім користувачам до всього масиву даних облікової документації, це може на якийсь час обвалити систему. В майбутньому потрібно буде передбачити таку технічну можливість, щоб і громадськість мала доступ до всього масиву інформації», – повідомила Шуляк.
З урахуванням цього, а також через нестачу спеціалістів відповідного профілю, які будуть верифікувати необхідну інформацію і здійснювати інвентаризацію об’єктів, процес внесення до реєстру пам’яток може дещо затягнутися.
«Практика наповнення реєстру інформацією по об’єктам культурної спадщини показала, що існує не лише брак кадрів на місцях, а і нестача необхідної кваліфікації та навичок у працівників, які працюють у цій сфері. Банально не вистачає людей, оскільки не скрізь створені органи охорони культурної спадщини. З урахуванням того, що один спеціаліст за день може внести в середньому одну пам‘ятку, наповнення реєстру верифікованою інформацією може зайняти 5-10 років, якщо не вживати активних дій, аби прискорити процес», – розповідає депутатка.
У реєстр свідомо вноситимуть і знищені об‘єкти культурної спадщини – для підтвердження шкоди, завданої агресором. Потраплять до системи і об’єкти на тимчасово окупованих територіях, навіть попри відсутність доступу до них та можливості з’ясувати стан об’єкта.
Також державний реєстр нерухомих пам’яток буде синхронізований з Адресним реєстром, Реєстром будівель та споруд, Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Державним земельним кадастром і системою DREAM.
Найпопулярніше за тиждень
Ситуація в Києві:
Повітря чисте (13 AQI)
На дорогах 0-бальні затори
Температура 10°C
Дані надано:
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті