Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Нещодавно КМДА презентувала плани щодо реорганізації руху на Вокзальній площі у Києві. Напрацьовану концепцію представили на засіданні робочої групи «Київська майстерня міста», де громадські активісти висловили свої побажання та зауваження. Зокрема ГО «Пасажири Києва» виступають за збереження зеленої зони – натомість у КМДА цю ідею не підтримують. Як експерт Дмитро Беспалов розробляв транспортну модель, чого очікують громадські активісти та яка позиція заступника міського голови Костянтина Усова, дізнавався «Хмарочос».

Що не так з Вокзальною площею?

Вокзальна площа давно відома хаотичним паркуванням, відсутністю зрозумілого планування та незручними зупинками громадського транспорту.

Через відсутність достатньої кількості паркомісць водії залишають автівки у недозволених місцях, створюючи перешкоди для пішоходів та громадського транспорту. Понад це, на площі перед головним вокзалом країни не передбачено жодного місця, де пасажири можуть відпочити в очікуванні потяга.

Останніми роками дискусії щодо реконструкції площі виникали регулярно, проте до реалізації цих планів міська влада так і не дійшла. З початком повномасштабної війни роль вокзалу значно зросла, адже через відсутність авіасполучення саме сюди приїжджають міжнародні делегації. І перше, що вони бачать – це площа з хаотичним рухом, МАФами та відсутністю благоустрою. Оскільки під час війни реконструкція Вокзальної площі не є першочерговим питанням, у КМДА вирішили обмежитись реорганізацією руху. Таким чином, проєкт вдасться втілити максимально швидко з найменшими витратами з міського бюджету.

Як розробляли нову схему руху?

Спершу КП «Центр організації дорожнього руху» (ЦОДР) замовило у «Беспалов ЛАБ» транспортну модель наявної схеми руху на Вокзальній площі – такий собі «цифровий двійник». Для цього ЦОДР зібрав вихідні дані: кілька десятків працівники протягом декількох годин рахували, скільки на площі пішоходів, автомобілів та де вони паркуються. Зараз неможливо користуватись класичними інструментами для проведення замірів, такими як польоти на дронах, адже це заборонено під час війни, розповідає «Хмарочосу» транспортний експерт та засновник «Беспалов ЛАБ» Дмитро Беспалов. Зібрані дані також перевіряли через Google Maps – замірювали час проїзду від точки до точки та звіряли його із транспортною моделлю. 

Після того, як «Беспалов ЛАБ» розробили модель наявної схеми руху, ЦОДР запропонував свою концепцію нової ОДР та попросив компанію Беспалова запропонувати і своє бачення. Оскільки «Беспалов ЛАБ» не розробляє рішення, а лише створює транспортні моделі, вони шукали партнерів, які це зможуть зробити. Організації з різних міст, зокрема з Луцька, Харкова та Івано-Франківська, запропонували свої концепції, а «Беспалов ЛАБ» перетворили їх на транспортні моделі, щоб оцінити ефективність. 

Критеріями ухвалення рішення були: пропускна здатність, усунення затримок транспорту та унеможливлення хаотичного паркування – важливим було, щоб рішення фізично не дозволяли водіям припаркуватись з порушенням правил, розповідає Беспалов. 

Надалі у цю транспортну модель можуть вносити зміни – зокрема, якщо місто таки пристане на пропозицію активістів перетворити зелену зону на сквер. Поки що ЦОДР не має необхідного програмного забезпечення для самостійного розроблення транспортних моделей, проте підприємство планує його придбати, каже Беспалов. Завдяки цьому ЦОДР зможе самостійно вносити зміни до наявної моделі та у майбутньому створювати власні для інших транспортних вузлів. 

Те, що для створення нової схеми організації дорожнього руху (ОДР) зібрали вихідні дані та розробили транспортні моделі, є унікальним для Києва, вважає Беспалов. Востаннє це робили ще у 2015 році, коли планували реконструкцію Лукʼянівської площі – тоді це рішення так і залишилось на папері. На думку Беспалова, надалі саме такий підхід потрібно надалі застосовувати з усіма складними транспортними вузлами міста. 

Що передбачає нова схема та чого хочуть активісти?

Зараз водії мають можливість проїхати вулицею Симона Петлюри до Вокзальної площі, повернути наліво та виїхати на вулицю Павла Скоропадського. Нова ж схема пропонує закрити наскрізний проїзд з вулиці Петлюри до Скоропадського (колишня Льва Толстого). Таким чином, з вулиці Петлюри можна буде підʼїхати до вокзалу, розвернутись і поїхати назад, а з боку вулиці Скоропадського організують розворотне коло з можливістю висадки пасажирів (Kiss&ride). Це коло працюватиме за принципом «витискання» – його внутрішня частина буде обмежена дорожніми віхами (стовпчиками – ред.), тож водії зможуть рухатись лише по колу. Якщо автомобіль стоятиме на колі занадто довго, інші авто не зможуть рухатись, тому водію у будь-якому випадку доведеться виїхати з кола, щоб не створювати затор. 

Наразі перед входом до вокзалу є три розвороти, розділених тротуарами – нова схема пропонує ліквідувати найближчу до вокзалу смугу і приєднати  її до пішохідної зони. На тих розворотах, що залишаться, найкращу доступність планують забезпечити для комунального громадського транспорту. Також планують встановити достатньо кількість делінеаторів (антипаркувальних стовпчиків – ред.) та облаштувати велодоріжки.

Зміна, яка викликала найбільше дискусій – це ліквідація єдиної на площі зеленої зони. На її місці пропонують облаштувати паркувальний майданчик. Наразі ця зона має вигляд великої трикутної клумби, засіяної газоном та різноманітними кущами, проте активісти ГО «Пасажири Києва» пропонують облаштувати там сквер, зокрема через те, що він буде стримувати воду та охолоджувати площу у спеку. 

Натомість Костянтин Усов, заступник міського голови з питань самоврядних повноважень, наполягає, що потрібно втілювати усі зміни комплексно і слід обрати – або зберегти зелену зону та розширити її на наявний паркінг, або всю зелену зону перетворити на паркінг. Питання створення скверу є складним, адже, з одного боку, наразі на площі немає жодного місця, де пасажири можуть посидіти та зачекати свій потяг, а з іншого – для створення скверу потрібно облаштувати пішохідні переходи з обох боків, що сповільнюватиме рух на площі. Наразі до зеленої зони можна дістатись лише з боку вокзалу, проте для цього потрібно пройти пішохідний перехід, зупинку транспорту та паркувальний майданчик. 

Схема ЦОДР не є остаточною, проте «Пасажири Києва» розповіли «Хмарочосу», що, ймовірно, кардинально її змінювати вже не будуть і зелену зону все ж приберуть. Натомість, можливо, у схему все ж повернуть перехід поруч з McDonald’s, який у ЦОДР запропонували прибрати. 

Візуалізація концепції, яку пропонувала «Урбанина»

Варто зазначити, що концепції перетворення Вокзальної площі, які пропонували у попередні роки, кардинально відрізняються від проєкту ЦОДРу. Наприклад, проєкт, розроблений у 2020 році школою міських проєктів «Урбанина», передбачав створення великої пішохідної площі перед вокзалом, озеленення та повернення трамвая на площу. А у 2019 році «Укрзалізниця» представила своє бачення Вокзальної площі – тоді навіть обіцяли розпочати реконструкцію. Цей проєкт також передбачав створення великої пішохідної зони, проте зелену зону, як і в проєкті ЦОДРу, планували перетворити на паркінг. 

Візуалізація концепії облаштування простору від УЗ

Яка позиція заступника Кличка?

Заступник міського голови Костянтин Усов розповів, що місто отримувало дуже багато скарг щодо вигляду Вокзальної площі. КМДА хочуть пріоритезувати громадський транспорт, зменшити кількість «автохамства», заторів і зробити площу більш безпечною. Усов називає рішення щодо зміни організації руху на площі тимчасовими – він додає, що вже після перемоги можна буде думати про відновлення трамвайного сполучення на площі та інших кардинальних змін. 

На думку Усова, підхід до проєктування Вокзальної площі є зразковим, адже до процесу вперше залучили організації з різних міст, створили конкуренцію, зібрали вихідні дані та розробили транспортну модель. Він додає, що у КМДА вважають, що панівними учасниками руху на Вокзальній площі є пішоходи і важливо, щоб їм було комфортно, проте під час створення концепції подбали також і про водіїв. 

Щодо створення скверу, то у КМДА готові розглянути цей варіант та зважити усі «за» та «проти», розповідає заступник мера. Попри категоричність під час обговорення з активістами, Усов запевняє, що таким чином хотів пожвавити дискусію та насправді вірить у «гібридні, мудрі рішення». Він додає, що концепція «напівпаркінг і напівсквер» може працювати, проте тоді потрібно ґрунтовно підійти до створення скверу, щоб він справді став місцем, де хочеться відпочивати.

Наразі терміни виконання робіт та їх вартість невідомі. Поки що триває обговорення проєкту – коли всі деталі узгодять, його передадуть на затвердження поліції. І вже після погодження з поліцією проєкт передадуть на реалізацію будівельним підрозділам Департаменту транспортної інфраструктури. 

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button