«Щось крихке тріскається в душі»: кінофестиваль Docudays UA обрав назву та візуальну концепцію

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 298 днів. За цей час ми опублікували 23640 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Організатори 21-го фестивалю документального кіно Docudays UA, який проходитиме у Києві від 31 травня до 9 червня, обрали назву та візуальне рішення.

«10 років триденної війни, яка триває три сторіччя» — ця назва відсилає до російської агресії в українській історії та пропонує поміркувати над причинами війни.

«Ми збираємося поговорити про історичну пам’ять, її крихкість і постійні намагання ворогів змінювати її й переписувати. Про циклічність історії», — зазначають у Docudays UA. — Саме пам’ять про політичні компроміси та спустошення мусила би берегти світ від повторення історичного циклу Другої світової».

Розмови про пам’ять із режисерками та режисерами відбуватимуться на панельних дискусіях RIGHTS NOW! та «Архіву війни», на подіях та обговореннях DOCU/СИНТЕЗ, майстеркласах DOCU/PRO, на зустрічах із командою Мережі кіноклубів DOCU/CLUB.

Схожі новини

Оцифровані фільми ХХ століття: у кінотеатрі «Жовтень» відбудеться фестиваль кіно про Київ

Документальна стрічка «Мій тато – дослідник блискавок» увійшла до конкурсної програми Doc Kyiv Fest

Кінотеатр «Жовтень» запускає новий фестиваль. Будуть зустрічі з режисерами сучасного українського кіно

Подобаються тексти на Хмарочосі? Оформи щомісячний платіж, щоб підтримати видання та його журналістів

Підтримати

Візуальний образ кінофестивалю надихається практикою художника Михайла Алексєєнка, який вже понад десять років працює з кришталем. Кришталь крихкий, так само, як і пам’ять.

«За три століття немає жодного покоління українців та українок, яке би вповні отримало у спадок матеріальну пам’ять. Будинки, меблі, посуд, коштовності, фотоальбоми губляться у війнах і революціях. Улюблені вазочки, які стояли в серванті кожної родини, декоративні лебеді, кришталеві роги достатку просто зараз руйнуються в цій війні, у цьому новому витку історії. Щось крихке тріскається в душі», — коментує артдиректор Docudays UA Роман Бондарчук.