Породисті собаки страждають від генетичних хвороб. Чи можна їх «перевивести»?

Низка фахівців закликає «перезавантажити» породи собак, найбільше вразливих до генетичних захворювань. Поширення тих чи інших хвороб і дефектів здоров’я в межах однієї породи навіть змушує деякі країни забороняти подальше виведення.

Тисячоліттями селекційне розведення собак спиралося передусім на підсилення бажаних рис поведінки: породи виводили для виконання певної роботи, такої як охорона або випасання худоби. Починаючи з ХІХ століття, завідчики стали щодалі більше орієнтуватися на привабливу зовнішність.

Зараз робочих собак стало значно менше, їх заводять переважно як домашніх улюбленців. Завідчики змагаються за те, щоб за будь-яку ціну підсилити певні риси породи, цьому сприяють і конкурси порід. Для досягнення цієї мети практикують інбридинг, нерідко схрещуючи батьків із дітьми, братів із сестрами.

Таким чином звужують і «замикають» генофонд, не допускаючи сторонні гени. Зменшення генетичної різноманітності збільшує ймовірність того, що потомство буде схильне до генетичних захворювань, типових для породи.

Порівняння старих фото і малюнків із сучасними стандартами показують, як змінювалися породи на догоду більш елегантній чи оригінальній зовнішності. Наприклад, такси — хоч і відпочатку мали видовжене тіло з короткими ногами, щоб краще рухатися у лисячій чи борсуковій норі, — але все ж двісті років тому відчутно відрізнялися від теперішніх. Через надміру видовжений — та ще й ідеально прямий — хребет для такс характерна дисплазія міжхребцевих дисків, що призводить до паралічу нижніх кінцівок.

Навіть породи, які в масовій свідомості асоціюються з «натуральним», «диким» виглядом, насправді зазнали значного впливу селекції. Європейські завідники понижували лінію тазу німецьких вівчарок під неприродним кутом. Дисплазія тазостегнових суглобів — поширена проблема породи.

У 2022 році верховний суд Норвегії заборонив розведення кавалер кінг чарльз спанієлів. Переважна більшість цих собак мають вроджений дефект мітрального клапана серця, а також ваду розвитку, що спричиняє сирингомієлію — витіснення мозочку крізь отвір вниз у спинний мозок через брак місця у черепі. До десятирічного віку більшість кавалер кінг чарльз спанієлів помирає від серцевої недостатності.

Добермани-пінчери страждають на дилатаційну кардіоміопатію, боксери — на аритмогенну кардіоміопатію правого шлуночка, золотисті ретривери — на підклапанний аортальний стеноз. У 2008 році BBC випустила фільм-розслідування «Правда про породистих собак» (Pedigree Dogs Exposed).

На додачу, сама фізіологія зовнішності, надмірно підсилена селекцією, призводить до проблем. Так, собаки з екстремальною брахіцефалією, тобто з надмірно сплющеною мордою, такі як мопси та бульдоги, мають закороткий череп. Через те, що м’які тканини носа і горла не зменшилися пропорційно, це спричиняє проблеми з перекриттям верхніх дихальних шляхів.

Опуклі очні яблука пересихають і травмуються. У роті не вистачає місця для зубів. Великі голови цуценят застрягають під час пологів, пояснює El País Майкл Ахерн, професор кардіології з Університету Флориди.

Деякі власники навіть роблять собакам, у яких виникають проблеми з опуклими очима, кантопластику — операцію на повіках, аби вони закривали все око, зволожуючи та захищаючи його.

Торік у Нідерландах ініціювали повну заборону не лише на розведення, але й на утримання порід із екстремальними характеристиками, зокрема з короткою мордою (мопсів і бульдогів) та з надмірно маленьким черепом (чихуахуа, ши-цу), а також висловухих котів.

Читайте також: Чи етично тримати вдома собак та котів? Якщо так, як покращити їхнє життя і позбавити стресу?

Завідчики, свідомі цих проблем, намагаються вирішити їх за допомогою медичних оглядів і тестування племінних тварин, аби генетичні хвороби та дефекти не потрапляли в лінію розведення.

Однак низка фахівців вважає, що цього недостатньо, й варто «перевивести» породи за допомогою кросбридингу (міжпорідного схрещування) чи, принаймні ауткросингу (схрещування різних, неспоріднених між собою ліній у межах однієї породи).

Клер Расбрідж, професорка Університету Суррея, що спеціалізується на ветеринарній неврології, переконана, що генофонд породи зазвичай настільки звужений, що може просто не знайтися особин, не схильних до породних дефектів здоров’я, пише The Guardian.

Вона закликає впускати сторонній генетичний матеріал, схрещуючи тих же кавалер кінг чарльз спанієлів із іншими породами. З часом вдасться досягти приблизно такого самого екстер’єру, але вже без врождених проблем зі здоров’ям. За її словами, цей процес не займе багато часу.

Читайте також: Собачий ліфт і квартира без дверей: людське житло, яке перепланували для домашніх тварин (фото)

У Фінляндії вже запустили поняд десять проєктів із кросбридингу кавалер кінг чарльз спанієлів і французьких бульдогів. Такі ж експерименти роблять у Швеції, де в процесі кросбридингу народилися вже шість поносів.