Вісім цінних археологічних об’єктів Києва стали пам’ятками України

До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесли вісім цінних археологічних об’єктів Києва.

До реєстру потрапили такі об’єкти:

• Археологічний комплекс Кирилівського монастиря ХІІ ст.
• Культурні шари монастиря ХІІ–ХІІІ століття та ХІІ–XVIII ст.
• Некрополь Кирилівського монастиря ХІІ ст.
• Комплекс печерного монастиря в садибі Кирилівської церкви ХІІ ст.
• Залишки монастирських споруд, мурів та Надбрамної церкви з дзвіницею Кирилівського монастиря друг. пол. ХVIІІ ст.
• Смородинський археологічний комплекс ІV–III тис. до н.е.
• Підземна споруда на Смородинському узвозі ІV–III тис. до н.е.
• Поселення трипільської культури на Смородинському узвозі ІV–III тис. до н.е.

Серед переліку київських пам’яток, внесених до реєстру, є археологічний комплекс, культурні шари, некрополь та залишки монастирських споруд, мурів і Надбрамної церкви з дзвіницею Кирилівського монастиря. Його заснував у 1140 році чернігівський князь Всеволод Ольгович. Для представників династії Ольговичів храм був заміською резиденцією і родовою усипальнею.

Після смерті князя його дружина Марія Мстиславівна збудувала при монастирі Кирилівську церкву в пам’ять про свого чоловіка. Комплекс печерного монастиря у садибі церкви також внесли до реєстру нерухомих пам’яток.

У XVIII cт. в монастирі трапилася велика пожежа. Під час відбудови територію обнесли мурованими стінами й звели надбрамну Благовіщенську церкву-дзвіницю. Вона завершила формування унікального ансамблю – перлини українського бароко.

Поблизу Кирилівської церкви знаходиться Смородинський узвіз, археологічний комплекс, який також потрапив до реєстру нерухомих пам’яток, зокрема трипільське поселення та підземна споруда, відома під назвою Змієва печера. Її вік сягає часів неоліту.

Нагадаємо, що систему обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини «єПам’ятка» презентували у квітні. Тоді до системи уже було внесено понад 100 тисяч об‘єктів.

У реєстр також вносять знищені об‘єкти культурної спадщини – для підтвердження шкоди, завданої агресором.

Нещодавно «Хмарочос» розповідав, що уряд спростив процедуру укладання охоронних договорів для культурних пам’яток. На початку червня Кабінет Міністрів оновив застарілі правила, які понад двадцять років регулювали цю сферу.