Найвищий православний собор у світі: інтерв’ю з антропологом про спірний мегапроєкт у Бухаресті

У Бухаресті наступного року сподіваються добудувати найвищий православний собор у світі. Одна з найбідніших країн Європи вже витратила на мегапроєкт сотні мільйонів євро.

Звідки брали гроші на Собор спасіння нації, чим він схожий на муху, і чому навіть після завершення його рідко використовуватимуть, в інтерв’ю «Хмарочосу» розповів італійський антрополог Джузеппе Татео, автор книги «Під знаком хреста» («Under the Sign of the Cross: The People’s Salvation Cathedral and the Church-Building Industry in Postsocialist Romania»).

Локація: на місці злочину

«Є три головні причини, чому цей проєкт є таким контроверсійним: розташування, фінансування та архітектура», — каже Джузеппе.

Собор спасіння нації почали будувати у 2010 році поруч із Будинком народу (зараз це Палац парламенту), іншим мегаломанським проєктом, заради якого Ніколае Чаушеску зніс 380 гектарів старої забудови, разом із житлом, лікарнями, школами та церквами. 40 тисяч людей були насильно переселені.

Та й на будівництві Будинку народу, який вважається наймасивнішою адмінбудівлею у світі, гинули працівники — ніхто не знає скільки, деякі історики кажуть про десятки, деякі про сотні жертв. Тож зараз на одній ділянці зосереджено головний символ комуністичного минулого Румунії та символ її посткомуністичного сьогодення.

«Іронія полягає в тому, що Собор будують саме на цьому місці, де комуністичний диктатор розчистив цілу історичну зону, щоб звільнити місце для свого проєкту», — зазначає Джузеппе.

14 поверхів, 4 ліфти, 4 бомбосховища

Після встановлення хреста будівля сягатиме 135 метрів заввишки, при тому, що її вже розташовано на пагорбі. Вона на 50 метрів перевищуватиме Палац парламенту та стане найвищою будівлею Румунії після хмарочосу «Флоряска» у Бухаресті. Собор буде вищим, ніж київський хмарочос «Парус», і лише на шість метрів нижчим за БФЦ «Гуллівер».

Собор спасіння нації стане і найбільшим за об’ємом православним храмом. Собор вміщатиме шість тисяч людей, що, втім, не є рекордом. 25-тонний дзвін буде чути у радіусі 20 кілометрів. Іконостас площею 400 квадратних метрів, прикрашений понад чотирма мільйонами кубиків смальти, так само найбільший у світі.

14 поверхів сполучено чотирма ліфтами, на деяких поверхах розмістять навіть офіси та апартаменти. Під землею облаштовано дві каплиці та чотири бомбосховища. Комплекс також включатиме музей румунського православ’я, кафе та магазин.

«Я розмовляв із фахівцями, й кожен погоджувався, — включно з архітекторами, які брали участь у проєктуванні, — щодо непривабливості Собору з естетичної точки зору, з точки зору архітектурної інноваційності. Загалом це пастиш, змішування кількох різних стилів. Слідування вимогам церковників, які хотіли і візантійський стиль, і неороманський, породило взірець, що ніяк не збагатить національну культурну спадщину. Один із експертів у розмові порівняв Собор із мухою під сильним збільшенням: так, наче вони зробили гігантську копію маленької церкви. Це виглядає моторошно», — пояснює дослідник.

Водночас конструктивно Собор, як видається, є надійним. Бухарест — найбільш сейсмонебезпечна столиця Європи після, можливо, Стамбула. Румунську столицю розташовано на розломі Вранча, і землетруси тут стаються часто. Принаймні двічі на століття — катастрофічної сили, як-от 1977 року, коли було зруйновано понад 30 тисяч будинків. Пів міста тоді лежало в руїнах.

«Як ви знаєте, у Бухаресті значний ризик землетрусів, тож це вимагає використання великої кількості сталі та бетону, аби конструкція була міцною. Для одного цього Собору використали стільки бетону, скільки знадобилося б для зведення десяти десятиповерхівок. Тож навіть із екологічної точки зору це проблематичний проєкт», — каже Джузеппе.

«Збудувати щось, що стоятиме довгі часи, — це була особиста вимога патріарха, — додає він. — Патріарх розраховує бути похованим у Соборі й він вимагав від інженерів зробити так, щоб споруда стояла 1000 років. Інженери відповіли, що можуть гарантувати максимум 500».

По новій церкві щодня

Румунія, певно, є найрелігійнішою країною Європи. 86% ідентифікують себе як православні, й половина населення, згідно з опитуванням 2017 року, відвідує служби принаймні раз на місяць. Третина вважає, що православ’я є невід’ємною складовою національної ідентичності.

У Західній і Північній Європі церкви через низький попит перетворюють на ресторани і готелі. У Румунії навпаки: 1990 до 2015 року було збудовано 10 тисяч храмів. Фактично щодня з’являлася принаймні одна нова культова споруда. Щоправда, лише 40% із них належить православній церкві, — бо держава фінансує такі будівництва пропорційно до кількості вірян, на яких розраховано храм. Тому православні будують меншу кількість церков (яких і так уже безліч), проте вони більші та місткіші.

«У Східній Європі є тенденція будувати багато релігійної інфраструктури, але Румунія тримає свого роду рекорд. В Україні також будують нові собори, зокрема у Києві, але оскільки у вас так багато конфесій, то й немає монополії якоїсь однієї церкви», — зауважує дослідник, який бував в українській столиці.

Й усе ж, попри загальну релігійність румунського суспільства, будівництво зазнає критики не лише зі світського боку, але й від священників. Так, у 2018 році отець Касьян Пенделіка відмовився збирати гроші зі свого приходу на цей проєкт, і його зрештою відлучили від церкви.

Найдорожча будівля Румунії

«Я припинив рахувати у 2019 році, бо моє дослідження добігало кінця. І зараз будівництво ще триває, — каже Джузеппе. — Але ми говоримо про кількасот мільйонів євро. Це не рахуючи вартість земельної ділянки».

За даними Europa Liberă, за 2016-2024 роки на будівництво було виділено 196,5 мільйона євро з державного бюджету. Спершу передбачалося, що Собор будуватимуть коштом церкви, однак у 2007 році до закону внесли поправки, які зобов’язували фінансувати проєкт коштом платників податків.

Загалом у Румунії держава навіть платить священникам зарплату, принаймні тим 16 тисячам, на яких поширюється квота. Чим вищий статус у церковній ієрархії, тим більше грошей заробляє священнослужбовець: так, зарплатня архієпископів значно більша за середню зарплатню держпрацівників, а патріарх отримує більше, ніж прем’єр-міністр.

Існує й інше джерело фінансування Собору — пожертви. Румунська церква зобов’язала всі приходи збирати гроші на будівництво. Однак лишається загадкою, скільки цих грошей було зібрано чи хоча б яку частку становлять пожертви у структурі фінансування проєкту: церковники називали геть різні відсотки.

«Більша частина грошей надходить від держави, а пожертви становлять малу частку. Принаймні мої розрахунки показують, що 100% державного фінансування було б достатньо, щоб добудувати весь Собор. Тому постає питання: навіщо ці збори? — міркує Джузеппе. — Це загадка, у нас немає доступу до інформації. Церква вважається приватною інституцією з публічними зобов’язаннями, тож технічно вони мусять звітувати, як витрачаються ці кошти».

Що далі?

Добудувати Собор спасіння нації сподіваються у 2025 році. Наступного року Церква відзначатиме дві важливі для своєї історії дати, зокрема століття заснування Румунського патріархату. Втім, на оздоблювальні роботи фасаду та добудову додаткових споруд комплексу піде ще кілька років.

«Собор уже офіційно відкрили у 2018 році, але тоді це був фактично будівельний майданчик. Зараз він виглядає більш-менш завершеним», — розповідає Джузеппе.

Однак навіть після завершення у Соборі рідко проводитимуть служби.

«Це така сама проблема, як і з Будинком народу. Чим більша споруда, тим дорожче її утримувати. Радше за все, менші служби проводитимуть у підземній каплиці, вона більш функціональна. А весь Собор використовуватимуть лише на великі свята та події. Тобто не буде служб щонеділі. Це може бути припущення, але мені це підтвердили кілька джерел, — зазначає дослідник. — Все одно там великий простір перед Собором, який демонструватиме велич і розквіт Церкви».