«Зелена» архітектура в Україні – новий стандарт чи експеримент?

Завдяки зростанню уваги до екологічних проблем, розвитку інноваційних технологій та сучасних стандартів будівництва розвиток “зеленої” архітектури в Україні останніми роками прискорився, але все ще продовжує залишатися на етапі становлення з низки причин, ключова їх яких – війна, що триває.

Етапи формування та сучасний стан

Про «зелену» архітектуру, яку також називають стійкою чи екологічною, в Україні вперше заговорили ще на початку 90-х років, але лише через 10 років, після формування відповідних стандартів, почали з’являтися перші приклади будівель. При цьому особлива увага приділялася екологічно чистим матеріалам, зниженню впливу на довкілля та енергоефективності. Саме останнє, як правило, завжди вітається споживачем. В індустрії азартних розваг користуються популярністю сучасні слоти з функцією, що допомагає економити заряд батареї смартфона. При цьому, наприклад, реєстрація ВІП казино не є обов’язковою, вони доступні в безкоштовному режимі.

На сьогоднішній день в Україні реалізовано низку законів та регуляцій, що сприяють розвитку «зеленої» архітектури, а також застосовуються міжнародні системи сертифікації зелених будівель, такі як LEED та BREEAM. Водночас процес супроводжується низкою викликів та обмежень, з якими стикається більшість проектів:

• Вищі витрати на етапі будівництва;
• Інфраструктурні обмеження;
• Низький попит.

 Для багатьох забудовників комплекс цих проблем несе цілком очевидні ризики за відсутності належної підтримки інвесторів.

Приклади енергоефективного будівництва

Якщо зважати на основні принципи зеленого будівництва, то в Україні вже сьогодні можна нарахувати чимало реалізованих проєктів, які так чи інакше враховують сучасні стандарти. Наприклад, у Києві сучасні енергоефективні технології використано у ЖК “Новопечерські Липки” або в одному з найбільших бізнес-центрів “Гулівер”. Власне, Київ вважається першопроходцем у галузі “зеленої” архітектури в Україні.

Одеса може похвалитися сучасним бізнес-центром City Center, а в Дніпрі з урахуванням сучасних стандартів виконано ЖК “Славутич”. Львів же приділяє окрему увагу реставрації історичних будівель з використанням сучасних технологій, один із прикладів – палац Потоцьких, збудований ще 1880 року.

Сам собою розвиток енергоефективного будівництва в Україні сьогодні залежить від низки факторів, ключовими серед яких є підтримка з боку держави, зростання поінформованості серед забудовників та громадськості, але в умовах невгамовної загрози з боку Росії рух у цьому напрямі суттєво сповільнюється.