Після початку обстрілів критичної інфраструктури та масових блекаутів використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) стало надзвичайно актуальним питанням для українських громад. А впровадження децентралізованих систем відновлювальної енергетики сприяє не лише створенню екологічно чистого майбутнього, а й енергонезалежності локальних спільнот.

На тему відновлення українських міст і громад нещодавно відбулася конференція від благодійного фонду RePower Ukraine. Зокрема, організація реалізовує проєкт «Відновлювані джерела енергії для стійкої України» у співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Завдяки цій ініціативі ВДЕ мають з’явитися у 16 українських громадах.

Розповідаємо, чим альтернативна енергетика корисна для громад, і як можна вирішити проблеми у її реалізації.

Децентралізація енергосистеми

«В питаннях постачання електроенергії, газу та води важливо працювати саме на рівні громад», – зазначає радник Представництва ЄС в Україні з питань енергетики Торстен Вьоллерт. Зокрема, децентралізована система й енергонезалежність допоможе ефективніше й стабільніше забезпечувати громади електроенергією.

Значення децентралізації пояснює і очільник Менської громади (Чернігівська область) Юрій Стальниченко на прикладі ситуації з будинком для ВПО, яким зараз займаються місцеві жителі. Щоб заживити його електроенергією, необхідно оплатити нестандартне приєднання, що коштує 700 000 гривень, а у громади немає такої можливості. Однак використання відновлювальних джерел зменшило б економічну й ресурсну залежність від місцевого постачальника електроенергії.

Голова ГО «Екоклуб» Андрій Мартинюк також вважає, що завдання громади – змусити гроші працювали не на монополістів, а на місцеву економіку.

«Для монополістів мають бути такі ж чіткі правила гри, як і для органів місцевого самоврядування. Інакше ми, разом з місцевим бізнесом, часто не розуміємо як відбувається процеси у сферах енергопостачання, газопостачання і т.д. Коли, наприклад, через підприємства з монополією на ці послуги затягуються бюрократичні процеси, внаслідок чого затримується реалізація енергоефективних заходів. Які в умовах війни та блекаутів потребують швидкого вирішення», – зазначає Стальниченко.

Досвід громад з впровадження ВДЕ

Прикладом активної спільноти, що намагається досягти енергонезалежності через впровадження «зеленої» енергетики, є Менська громада на Чернігівщині. Такі рішення вона почала приймати однією з перших в Україні. Ще в 2013 році місто Мена підписало Угоду мерів (ініціативу ЄС, яка зобов’язує місцеві органи влади підвищувати енергоефективність і використовувати ВДЕ на своїх територіях).

Це дозволило розробити План дій сталого енергетичного розвитку та клімату та реалізувати низку проєктів з енергоефективності. Вдалося навіть отримати грант на 500 000 євро. І хоча початок повномасштабної війни загальмував процес, сьогодні Менська громада далі впроваджує альтернативні джерела енергії.

Відтак першим реалізованим проєктом стало будівництво сонячної електростанції на 9 МВт. Також громада встановила гібридну установу для Менської гімназії. Вона забезпечує роботу укриття, що дозволяє не переривати навчальний процес. Окрім того, сонячними панелями обладнали ЦНАП. Завдяки цьому він може надавати послуги навіть під час відключень електроенергії. Був випадок, коли ЦНАП працював три дні лише на сонячній енергії. Також сонячну електростанцію отримала Менська міська лікарня.

Але плани громади не обмежуються лише встановленням сонячних панелей для адміністративних приміщень. Зараз розглядається можливість встановити вітрові електростанції, сонячні колектори для теплопостачання, мікрогідроелектростанції (адже в регіоні є багато річок) і біогазові установки на основі сільськогосподарських відходів (що дуже актуально для Чернігівщини, де розвинене сільське господарство). А сонячні панелі хочуть застосовувати і для освітлення громадських просторів.

Водночас Слобожанська громада на Харківщині, на території якої внаслідок обстрілів пошкоджено близько 200 об’єктів, зокрема Зміївську ТЕС, будує дві газові котельні. Також громада залучила допомогу міжнародних установ й отримала модульні твердопаливні та газові котельні для лікарні та ліцею. А ще завдяки благодійній допомозі громада очікує на встановлення двох когенераційних установок. У планах і модернізація вуличного освітлення з використанням «зеленої енергетики», що допоможе підвищити безпеку жителів громади.

Економічні переваги «зеленої» енергетики

Одна з головних переваг ВДЕ – це заощадження коштів. Адже використання відновлювальних джерела через певний час дозволяє покрити початкові витрати завдяки заощадженню на платі за електроенергію. Наприклад, Менська громада зможе економити до 1,5 мільйони гривень на рік завдяки відновлюваній енергії.

Також переваги ВДЕ можна побачити на прикладі реалізованих ініціатив фонду RePower Ukraine зі встановлення сонячних панелей на важливих для жителів громад об’єктах. Наприклад, сонячні електростанції для лікарень у Кременчуці на Полтавщині та Конотопі на Сумщині не лише допомагатимуть безперервно отримувати медичну допомогу, а й економитимуть громадам понад 800 000 гривень і 400 000 гривень відповідно щороку.

Проблема з фінансуванням

Проте однією з найголовніших перешкод, що стає на заваді впровадження ВДЕ у громадах, є неспроможність виділити на це кошти. Для вирішення такої проблеми Менська громада створила на базі міськради Агенцію регіонального розвитку. Ця установа відповідальна за пошук варіантів фінансування проєктів з енергоефективності. Покращити ситуацію могла б і держава, на думку Стальниченка, якщо б виділяла фінансування не лише на ОСББ, з якими не завжди вдається співпрацювати громадам, а і на розвиток муніципалітетів.

Найпопулярнішим рішенням, якщо бюджет громади не дозволяє реалізувати певний проєкт з впровадження «зеленої» енергетики, наразі є допомога від благодійних організацій і співпраця з міжнародними партнерами. Представники громад з різних регіонів стверджують, що можливості є, адже сьогодні багато іноземних організацій, навіть на рівні ЄС, готові допомагати Україні. Особливо у питанні розвитку локальних спільнот. Потрібно лише шукати ці варіанти, ретельно готувати заявки для участі в програмах, якщо є етап відбору, та мати керівництво громад з твердою «політичною волею».

Залучення громадськості

Для отримання додаткових коштів на фінансування енергоефективних заходів, наприклад за допомогою співпраці з бізнесом, важливим є й інформування населення про переваги ВДЕ. Наприклад, у Менській громаді є випадки, коли завдяки популяризації «зеленої» енергетики місцевий бізнес згодом розпочинав проєкти у цій сфері.

Залучення громадськості дозволяє вирішити проблему і з нестачею кваліфікованих працівників для обслуговування енергетичного обладнання. За словами очільника Менської громади, наразі надзвичайно важко знайти навіть звичайного електрика. А технічне обслуговування компаній, які займаються встановленням обладнання, не покриває всіх потреб. Тому громаді довелося навчати місцевих жителів як працювати з сонячними панелями.

Також Юрій Стальниченко наголошує на важливості налагодження співпраці між громадами: «У нас є багато однакових проблем. Тож якщо ми об’єднаємося, зможемо їх швидше вирішити. А якщо не об’єднаємося – їх будуть вирішувати ще й наші діти. Це і проблема сміття, і транспорту, і медичних послуг. Адже хтось може доповнити недостатній кадровий потенціал в інших, хтось – економічний і т.д.» Наразі Менська громада вже підписала 23 угоди з іншими громадами.

Державні кредити для енергоефективних проєктів

Ще одним способом залучення коштів є отримання спеціальних кредитів. Зокрема, такі послуги надає Фонд декарбонізації України. Метою діяльності фонду є збільшення використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, скорочення викидів вуглецю і стимулювання реалізації енергоефективних заходів.

Наповнюється фонд за рахунок екологічного податку на викиди СО². Основними платниками цього податку є великі промислові підприємства. Також планується залучати міжнародні гранти. Кошти, які повертатимуться за користування кредитами, не спрямовуватимуть на утримання організації, а направлятимуть лише на нові кредити. Кредитні програми здебільшого спрямовані на бізнес і органи місцевого самоврядування. Хоча від останніх досі не було жодної заявки, як пояснює голова фонду Олеся Міщенко.

Кредит на енергоефективний проєкт видається на вигідних умовах, за словами очільниці – до 9% річних, фіксована ставка, термін виплати до десяти років. Як застава використовується те обладнання, яке бере участь у проєкті. Хоча для місцевого самоврядування застави взагалі відсутні.  Мінімальна сума кредиту становить 120 000 гривень, максимальна – 25 мільйонів гривень. «Якщо не вистачає грошей для реалізації енергоефективних заходів, то громаді буде вигіднішим взяти кредит, ніж збирати гроші декілька років. Ці проєкти окупаються, якщо розумно до них підійти», – пояснює Міщенко.