Розмінування може бути небезпечнішим для довкілля, ніж міни. Чому — пояснює еколог

Розмінування може бути небезпечнішим для довкілля, ніж власне мінне забруднення, повідомив в інтерв’ю The Ukrainians еколог Олексій Василюк.

«Вибухонебезпечні предмети несуть загрозу, але загроза від їхнього вибуху — ще більша, — пояснює він. — Усе живе гине від вибухової хвилі, теплового ураження та хімічного забруднення. Будь-який вибух — це хімічна реакція, внаслідок якої частина хімічних речовин потрапляє в повітря, частина — в ґрунт, а ще частина залишається у воронці та навколо».

Під час вибуху руйнується не лише ландшафт і рослини — головне, що гине дрібна ґрунтова фауна. В одній пригорщі ґрунту може бути до п’яти тисяч дрібних мікроскопічних тварин, які підтримують і формують ґрунт.

Наразі від організацій і компаній, що займаються розмінуванням, не вимагається робити попередні дослідження території, зокрема заповідної. Громади після деокупації прагнуть якнайшвидше почати використовувати заміновані поля. Нерідко наймають приватні організації, кожна з яких застосовує свої методи. Найдешевше, коли техніка перевертає півтораметрову товщу ґрунту та підриває міни.

«Але від методів розмінування залежить, чи призведе це до додаткового забруднення. Якщо рівень цього забруднення буде надто високим, поля стануть непридатними для використання, — зазначає Василюк. — Виходить: заповідна територія була замінована, але природа була жива. Після розмінування мін немає, але все живе теж знищено».

Важкі метали, що лишаються після вибуху в ґрунті, потрапляють в рослини, а потім опиняються серед продуктів у супермаркетах.

Наразі в Україні немає системних досліджень, які б визначали рівень мінного забруднення та якість ґрунтів. Окремі організації проводили локальні вишукування. На думку Василюка, витрати на подібні дослідження були б значно меншими, ніж, наприклад, вартість одного танка.

За даними ДСНС, сьогодні близько чверті українських територій залишаються замінованими.