Ісус-креветка та інші ШІ-помиї: як заробляють на поширенні штучно генерованих картинок?

Ви не могли не помітити, що у 2024 році соцмережі змінилися до невпізнаваності через сплеск згенерованих штучним інтелектом зображень (ми писали про це явище). Ці добре відомі та повторювані теми стали самі по собі об’єктом жартів і мемів на кшталт «дитина вигризла зубами герб, а її ніхто не привітав».

Для такого роду контенту вже існує термін (і сторінка у Вікіпедії) — AI Slop, або ШІ-помиї. Чому створюються ШІ-помиї і як саме на них заробляють, пояснює журналіст Крістоф Обурсен, який вісім років працював із Vox, а зараз веде ютуб-канал Tunnel Vision.

Передумови

Низькоякісний контент, покликаний швидко викликати сильні емоції — розчулення, захоплення, співчуття, здивування — був популярним і раніше, й так само часто був фейковим («…із дівчинкою плакала половина маршрутки»). Та штучний інтелект значно спростив і прискорив його генерування.

До цього додалися зміни в алгоритмах Facebook, який тепер показує користувачу так званий «непов’язаний контент» замість постів друзів. На графіку нижче показано, що у 2021 році дописи френдів були головним змістом соцмережі, займаючи майже 60% стрічки, далі йшли групи та сторінки, на які ви підписані. Але у 2024 році більшість того, що вам показує фейсбук, — це те, на що ви не підписувалися взагалі.

Гроші

«Блогери з Китаю, В’єтнаму, Індії та інших південносхідних країн пояснювали мені, що це швидкий спосіб заробити гроші. Якщо вдається монетизувати акаунт, то його достатньо для життя», — пояснює Цзяжу Тан (Jiaru Tang), дослідниця згенерованого штучним інтелектом контенту.

Механізм монетизації залежить від платформи. Наприклад, під постами на Facebook часто додають посилання на так звані «контент-ферми» — сторонні вебсайти, завуджені рекламою.

Буває, що сторінка з ШІ-помиями створюється для того, щоб швидко наростити аудиторію, а потім продати. Існую аукціони таких акаунтів із готовою аудиторією. Один із продавців пропонував продати за 2000 доларів кілька споріднених фейсбук-сторінок з зображеннями Ісуса та християнськими мемами.

Чимало блогерів також торгують інструкціями та шаблонами, які допомагають іншим робити вірусний контент і швидко збирати аудиторію. Саме тому з’являється так багато подібних відео, зображень і повторюваних супровідних текстів.

У такий спосіб «креативні агенції» навіть передають створення контенту, так би мовити, підрядникам. Цими підрядниками можуть бути люди, які не займаються соцмережами постійно, а наприклад, є водіями або домогосподарками, які підробляють на створенні контенту.

Та головний механізм заробітку — через спеціальні програми монетизації. Такі програми платять творцям контенту гроші відповідно до кількості зібраних лайків, коментів і переглядів. Величезну кількість сторінок з ШІ-помиями ведуть люди з Південно-Східної Азії, де такий заробіток виявляється кращим, ніж середня зарплата в їхній країні.

Небезпека

Фейкові зображення бабусь із тортиками або ветеранів, яких ніхто не привітав, можуть здаватися, на перший погляд, нешкідливими.

Однак коли видають згенеровані зображення за справжні, це фактично є оманою. Відверті ШІ-помиї багатьом людям вже нескладно впізнати, але інструмент стає все вправнішим, і відрізнити згенеровану картинку від реальної фотографії стає все складніше.

Особливої шкоди це завдає, коли фейкові фотографії створюються на додачу до реальних фото з місць лиха. Так, наприклад, під час циклону Хелена у вересні це згенероване ШІ зображення поширила американська політикиня.

Головна небезпека у втраті довіри до фото- та відеосвідчень реальних подій. Крім того, людина може звикнути до гіперболізованих зображень, і реальні фото війни та інших подій вже не вражатимуть.