Стос паперу, чек щохвилини, кулька-олівець: божевільні годинники на виставці в Мілані (фото)

Під час тижня моди в Мілані 7-13 квітня проходить виставка годинників 24 Hours, на якій демонструють 24 дивні концептуальні ідеї для вимірювання часу, повідомляє Dezeen.

Куратор — канадський дизайнер Джеймі Вулфонд — поставив учасникам умови: годинник має монтуватися на стіну та не перевищувати 50 сантиметрів у кожному вимірі.

Сам він створив годинник під назвою Final Sale («Останній розпродаж»). Це касовий апарат із вбудованою функцією годинника. Щохвилини апарат друкує чек із часом і датою, і цей папірець падає на підлогу. Щодоби годинник друкує 1440 чеків. За рік, таким чином, набереться понад 525 тисяч.

Французький дует Dach & Zephir створив Dendrochro, який складається з трьох модулів, кожен із яких вимірює різну одиницю часу: години, хвилини та секунди. В основі ідеї лежить дендрохронологія — метод вимірювання віку дерева за віковими кільцями. Диски обертаються кожен зі своєю швидкістю.

Дует берлінських дизайнерів Studio Œ презентував Belle — дзвінок із алюмінієвим корпусом, наповненим сухим горохом. Він дзвонить кожні чверть години. Можна встановити таймер. Він відсилає до тих часів, коли в людей не було персональних годинників, і вони орієнтувалися на дзвін годинника ратуші чи церковні дзвони.

Японець Сігекі Фудзісіро створив годинник, надихнувшись іграшкою — лабіринтом, в якому рухаються кульки. Time by Crayon — це паперовий диск, що обертається, і кулька з пастелі лишає на ньому слід. З часом лінія стає все темнішою, а кулька стирається. За 80 днів діаметр кульки зменшується до двох міліметрів.

Американець Сем Ньюман, що живе в Копенгагені, презентував 24-Hour Clock (Manual). Це склейка з 1440 листків паперу (число хвилин у добі), розмічених квадратиками для позначок — яких загалом 86 400 (число секунд у добі).

Користувач має відмічати ручкою кожну секунду. Точність цього «годинника» залежить від обсесивності людини, яка бажає в такий спосіб змарнувати цілу добу.

Нідерландський дизайнер Кріс Кабел вважає, що наручні годинники стали рудиментом, тож у проєкті Wrist to Wall він перетворив електронний наручний годинник на настінний, помістивши його під лупу.

Greta від Марко Компардо — це лише дві стрілки з пенопласту.