Половина автомобільних мостів Києва вже аварійні або можуть стати такими в будь-який момент. Що з ними робити?

Транспортний аналітик і голова ГО «Пасажири Києва» Олександр Рак дослідив питання, чи потрібно реконструювати всі аварійні мости Києва, або краще їх взагалі прибрати, пише Мistosite.

У Києві є 132 автодорожні мости. На кінець 2024 року 28 з них (21%) визнані аварійними, а ще 44 (33%) — в поганому стані.

Загалом ситуація з автодорожніми мостами столиці наступна:

Найстаріший — міст на вул. Кудрявській, побудований у 1896 році, закритий з 2001 року. Мости через Дніпро в основному в поганому стані: лише два з шести — нові.

• Міст через Десенку — аварійний, потребує ремонту.
• Північний міст — передаварійний.
• Міст Метро — аварійний, тривають протиаварійні роботи,
• Його продовження через Русанівську протоку — передаварійне.
• Міст Патона — аварійний.
• Правобережні естакади Південного мосту — аварійні, сам міст — передаварійний.

Також є проблеми з мостами над залізничними коліями: три в аварійному стані, п’ять — передаварійні. Станом весну 2025 року, на п’яти мостах і шляхопроводах тривають роботи з реконструкції або капітального ремонту, а для ще шести об’єктів оголошено тендери на проєктування. Крім того, у 2026–2027 роках планується ремонт шляхопроводів на Харківському шосе, біля метро «Берестейська», «Дніпро» та понад десяти інших. Для продовження терміну експлуатації старих мостів встановлюють обмеження на вагу транспорту. Наприклад, на мосту Патона — до шести тонн, на мосту через Десенку — до 20 тонн.

З огляду на стан мостів та імовірні фінансові затрати на їхній ремонт, Олександр Рак пропонує застосувати принцип freeway removal — процес, коли автомагістралі перетворюються на звичайні вулиці зі світлофорами або на громадські простори без авто.

Наприклад, як Harbor Drive у Портленді чи West Side Elevated Highway у Нью-Йорку, частина естокад яких скали громадськими просторами.

У 2010-х роках автомагістралі, які проходили через центри Рочестера та Монреаля, також були замінені на міські вулиці. Сан-Франциско демонтував Embarcadero Freeway після землетрусів, а у 2003 році — Central Freeway. У Парижі автомагістраль вздовж Сени перетворили на пішохідно-велосипедний простір, а в Брюсселі у 2015 році знесли шляхопровід Reyers, перетворивши його на звичайну вулицю. Іноді автомагістралі переносять під землю, як Big Dig у Бостоні (США), М-30 у Мадриді та Rheinufertunnel у Дюссельдорфі

Цю практику можна використати й для столиці, так на перетині вул. Бойчука і Саперно-Слобідської можна знести два аварійні шляхопроводи та організувати регульоване перехрестя.

Шляхопровід над залізницею можна реконструювати, що дозволить зробити Саперно-Слобідську громадським простором, оскільки вулиця вже забудована з одного боку багатоповерхівками, а мешканці змушені користуватись незручними переходами, щоб дістатись до зупинок громадського транспорту чи станції. Крім того, на Набережному та Наддніпрянському шосе можна створити публічний простір, закривши автомагістраль під землею. Подібний проєкт пропонувався у 2012 році.

На розв’язці просп. Повітряних Сил, просп. Берестейського та вул. Жилянської є три аварійні мости. Два з них можна знести, перепланувавши рух, а міст через річку Либідь варто реконструювати.

Аварійний шляхопровід біля метро. «Нивки» варто замінити на регульоване перехрестя, як і шляхопровід біля станцій метро «Либідська» та «Осокорки».

На думку Олександра Рака, Києву потрібно переглянути стратегії розвитку міської мобільності та використати концепцію freeway removal як пріоритетний напрямок. Якщо цього не зробити, місто може опинитись у ситуації, де десятки років витрачатимуться мільярди гривень на реконструкцію старих, неефективних інфраструктур, що не дасть бажаного результату.

Нагадуємо, що Київавтошляхміст оголосив тендери на розробку проєктної документації для ремонту трьох мостів на майже вісім мільйонів гривень разом.