В Африці чагарник, завезений для боротьби з ерозією ґрунту, захоплює території й вбиває худобу — подробиці
ООН і уряд підтримували поширення чагарнику в Кенії.
ООН і уряд підтримували поширення чагарнику в Кенії.
Матенге – чагарник, який завезли в Африку наприкінці 40-х років, вже покрив майже три чверті Кенії, пише The Guardian.
Він витягає вологу з ґрунту, заважає пасовищам і труїть худобу.
Матенге завезли з Південної Америки у 1948 році. Спочатку його планували використовувати для боротьби з опустелюванням, для забезпечення деревного покриву та запобігання ерозії ґрунту в посушливих районах, а також як джерело палива та корму для тварин. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН і уряд активно заохочували його використання.
Але насправді матенге заважає пасовищам. Його глибокі корені забирають воду, потрібну іншим рослинам, а гілки можуть блокувати річки. Через це в деяких місцях почалися повені, і люди були змушені покинути свої домівки. Матенге також створює умови для розмноження комарів, що викликає хвороби, як малярія та лихоманка, і є отруйним для худоби.
З того часу, як матенге з’явився в країні, він швидко поширився по всій Кенії, і вже майже три чверті країни знаходяться під загрозою його «вторгнення». Кенійський науково-дослідний інститут лісового господарства (Kefri) оцінює, що чагарник охопив два мільйони гектарів, а його поширення триває зі швидкістю до 15% на рік.
У 2006 році мешканці Барінго, одного з найбільш постраждалих регіонів, навіть подали позов проти уряду Кенії з вимогою компенсації за збитки від матенге, і суд ухвалив рішення на їх користь.
У 2008 році Кенія визнала матенге шкідливим бур’яном і прийняла закони, які зобов’язують людей усувати його або повідомляти про нього. Оскільки для боротьби з рослиною ще не виділили ресурси, кенійці шукають спосіб перетворити його на сировину. Наприклад, сухі стручки матенге перетирають на борошно, змішують із соломою, лушпинням квасолі та стручками акації, і використовують як корм для худоби. Також почали робити брикети з матенге, перетворюючи його на деревне вугілля за допомогою спеціальних печей. Але щоб контролювати поширення рослини, потрібно зробити більше.
Нагадуємо, що Південноафриканський стартап будує доступне житло на подвір’ях у людей.
Цей матеріал не вийшов би без підтримки членів нашого Товариства.
Зараз для сталої роботи видання ми шукаємо 1000 нових учасників спільноти, а в обмін на вашу участь пропонуємо цікаві бонуси!
Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» всього від 100 грн/місяць!
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті