Південна Корея заборонила їсти собак, але тепер незрозуміло, куди дівати врятовані пів мільйона тварин

У 2024 році уряд Південної Кореї заборонив продавати собаче м’ясо у їжу, але виникла нова проблема — куди дівати тих, яких вирощували на забій? Йдеться приблизно про 500 тисяч тварин, повідомляє BBC.

Закон зобов’язує власників собачих ферм закрити виробництво та позбутися тварин до лютого 2027 року. Тим, хто цього не зробить, загрожуватиме до двох років в’язниці. У Південній Кореї налічувалося 1537 собачих ферм, 623 із яких закрилися після оголошення заборони на продаж.

Один із власників таких ферм — 60-річний священник Чу Йонбон, який поза церковними службами вирощує собак на забій. Він намагається розпродати собак із літа минулого року, але покупців не знаходиться, бо його бізнес став нелегальним. Інший фермер, 33-річний Чан-У, має 600 собак. Він каже, що позбутися такої кількості за 18 місяців — нереалістично.

Для фермерів це означає, що вони мають витрачати значні гроші на утримання десятків, а то й сотень собак, доки їх не вдасться позбутися. Деякі не мають іншого доходу й не можуть знайти роботу. Багато хто залазить у борги, — а борги у Південній Кореї це окрема велика проблема, про яку докладніше можна почитати у цьому матеріалі.

Навіть зоозахисники, які підтримують заборону, критикують уряд за відсутність бачення майбутної долі собак. «Вони хоч і ухвалили заборону на використання собачого м’яса, але й чиновники, і громадські групи ламають голову над тим, як врятувати собак, що залишилися», — зазначає Лі Сангкьон із Humane World for Animals Korea. За десять років цій зоозахисній організації вдалося забрати у притулок 2,8 тисячі собак і ферм — ця цифра дає розуміння масштабів проблеми, що постала зараз.

Теоретично, уряд міг би забрати собак із ферм і помістити їх у притулки (які й так уже переповнені). Але прилаштувати таких собак буде проблематично. Оскільки їх вирощували на м’ясо, то перевагу надавали великим породам. На тлі критичного браку доступного житла та високої урбанізації корейці, якщо і всиновлюватимуть, то дрібних песиків.

Крім того, велика кількість «м’ясних собак» — це чистокровні тоса-іну або їхні метиси, а це порода, яка вважається у Південній Кореї небезпечною та вимагає додаткового дозволу на утримання. Це вже не кажучи про побоювання потенційних власників, що собаки з ферм можуть мати хвороби або психічні травми.

Тож, радше за все, собак, яких врятували від ножа м’ясника, присплять.

Міністерство сільського господарства заявило, що надаватиме 4,3 мільйона доларів на рік на розширення притулків. Також розвідникам «м’ясних собак» обіцяють винагороду в 450 доларів за дострокове закриття ферм.

Зоозахисники також розглядають відправлення собак на адопцію за кордон. Наприклад, у 2023 році врятували 200 собак із ферми у місті Асан, і всіх їх відправили новим власникам у Канаду та США.

Вживання собак у їжу історично було частиною корейської гастрокультури (як і в Китаї, Індонезії, Таїланді, окремих регіонах Індії, Гані та Нігерії), однак останніми роками стрімко перетворилося на табу. Якщо, за результатами опитувань, у 2015 році 27% корейців куштували собаче м’ясо принаймні раз протягом року, то у 2024-му ця частка впала до 8%. Водночас 3,3% планують продовжувати споживати собак навіть після лютого 2027-го, коли заборона повністю набуде чинності.