Опитування про житлові умови: на одного киянина припадає по 20 м²

Понад 90% жителів Києва ділять житло з кимось, і на людину припадає значно менше площі, ніж у країнах Європи. Про це йдеться у соціологічному дослідженні житлової ситуації, проведеному Gradus Research на замовлення Української асоціації девелоперів. Ось найцікавіші тези опитування:

88% респондентів мешкають саме у багатоповерхівках.

Власне житло — квартиру або приватний будинок — мають тільки 66%, решта винаймають або мешкають у родичів. 

Із тих, хто має житло, 47% купили його за власні кошти, 35% — приватизували. За допомогою кредитування придбали житло 12% респондентів.

Найбільше опитаних, 45%, зараз мешкають у житлі площею 40-60 квадратних метрів. При цьому лише 8% живуть самі. У понад 80% київського житла мешкають родини з двох-чотирьох людей. 

На одну людину в Києві сьогодні в середньому припадає 20,3 квадратних метра, що значно менше середнього показника в ЄС (42,5 метра) і тим більш американського (69 м метра). 

Молодь живе загалом у тісніших квартирах, ніж старше покоління, та при цьому молоді люди найбільше задоволені своїми умовами.

Можливість купити житло

62% задоволені умовами, однак покращити їх хочуть аж 85% киян, і 58% вважають, що мають на це гроші. Головні причини бажання покращити умови такі: 

• 50% — недостатня якість житла (поганий стан будівлі, старі комунікації, планування, відсутність ремонту);
• 34% — замала площа (особливо для родин із дітьми);
• 32% — взагалі не мають власного житла (живуть у родичів або орендують);
• 28% — незадовільний технічний стан (вік будинку, волога, тріщини);
• 26% — низький комфорт життя (слабка інфраструктура, шум, проблеми з безпекою).

Соціологи запитали людей про доходи, аби визначити реальну можливість придбати житло. За умови, що середньомісячний платіж за звичайну квартиру в пільгову іпотеку єОселя становитиме 27 тисяч гривень і не буде перевищувати 50% доходів родини, тих, хто точно зможе собі це дозволити, — лише 12%.

За підрахунками, близько 40–50 тисяч осіб (тобто до 2% населення Києва) мають достатній дохід, щоб самостійно придбати житло — це активно платоспроможний сегмент.

Ще 80–140 тисяч осіб можуть купити житло, але за зовнішньої підтримки — державної іпотеки, програм співфінансування, розстрочки або можливості продати наявне житло. Це умовно платоспроможний сегмент.

Первинка чи вторинка

33% заявили про готовність придбати житло в новобудові; 21% орієнтуються на вторинний ринок; 43% розглядають обидва варіанти.

Серед тих, хто обрав вторинний ринок, головними причинами відмови від купівлі житла в новобудовах стали:

• 39% — вважають ціни на новобудови завищеними;
• 35% — не довіряють девелоперам;
• 30% — не готові чекати введення будинку в експлуатацію;
• 28% — свідомо обирають вторинне житло;
• 19% — не знаходять новобудов у бажаному районі;

Головними трьома факторами, що впливають на вибір житла є: ціна, розташування та інфраструктура навколо будинку. Більшість людей сьогодні хочуть жити у три- або двокімнатних квартирах (58% та 53% відповідно). Найбільш бажана площа для двокімнатних помешкань — 56-60 квадратних метрів, для трикімнатних — 81-85 квадратних метрів. 

Частіше обирають будинки від 6 до 9 поверхів, втім для 28% поверховість не має жодного значення. Молоді люди схиляються до більш висотних варіантів — будинки від 10 до 16 поверхів.