Три міста в Європі, які збудували трамвайну мережу з нуля. Чи можливо таке в Україні?

Будівництво трамвайної мережі — це довгий та дорогий процес, але в Україні він додатково ускладнюється надто суворими нормативами. Приклади створення трамвайних систем із нуля в трьох європейських містах навів для ЦТС голова правління громадської організації Vision Zero Віктор Загреба. Загалом від 2010 року в Європі було збудовано 30 трамвайних систем.

Льєж, Бельгія, населення 200 тисяч

Трамваї з’явилися у Льєжі наприкінці ХІХ століття, але у 1967 році мережа закрилася. Коли автобусна мережа досягла межі пропускної здатності, трамвай вирішили відновити. Першу лінію після майже 60-річної перерви запустили у квітні цього року. Про історію льєзького трамваю та його відновлення «Хмарочос» писав докладніше у цьому матеріалі.

Планування трамвайних систем є тривалим і складним процесом. Проєкт у Льєжі був особливо складним. Наміри оголосили ще у 2008 році, остаточний варіант траси затвердили 2011 року. Укладання контракту з приватним партнером затягнувся. Лише 2019 році підписали контракт на будівництво.

Гроші. Остаточні інвестиційні витрати, які фінансувалися консорціумом Tram’Ardent, становили 450 мільйонів євро. Заплановані розширення мережі були скасовані урядом через високі витрати: майже 350 мільйонів євро за 4,9 кілометра.

Будівництво. Спершу відкриття планувалося на 2018 рік, але дату запуску постійно переносили: то через пандемію, то через повені 2021 року, то економічні умови та проблеми з виконанням робіт.

Рухомий склад. Льєж використовує 20 семисекційних низькопідлогових трамваїв CAF Urbos 100. Кожен вагон розрахований на 372 пасажирів (62 сидячих місця).

Результат. Від запуску минуло лише кілька місяців, тож інформація про пасажиропотік та довгостроковий вплив ще не доступна. Однак запуск супроводжується повною реорганізацією автобусної мережі. На кінцевих станціях було збудовано перехоплювальні паркінги для автомобілів та велосипедів, а також зарядні станції.

Лунд, Швеція, 95 тисяч

Ідею запуску трамвая обговорювали ще в 1896 році, але поновили дискусії лише у ХХІ столітті. Основним рушієм стала потреба ефективного сполучення між центральним залізничним вокзалом та запланованими великими науково-дослідними центрами (ESS і MAX IV), майбутньою великою лікарнею та новими житловими районами. Ключовою була перебудова лінії швидкісного автобуса — її проєктували з можливістю конверсії у легкорейкову систему.

Планування почалося у 2009 році. Наприкінці 2015 року міська рада ухвалила рішення про будівництво. Це — відносно швидке прийняття рішення після схвалення ідеї.

Гроші. Загальна вартість проєкту в Лунді склала приблизно 148 мільйона євро.

Будівництво. Почали будувати у лютому 2017 року. Роботи над депо та інші чинники затримали відкриття до грудня 2020-го. Проте вже за два місяці роботу трамвая призупинили через пошкодження колісних пар, що його спричинило інтенсивне гальмування в зимових умовах.

Майже 80% трамвайних колій проклали в газоні, це стало частиною міської програми покращення довкілля. Вздовж маршруту розташовані лікарня та університет із електромагнітно чутливим обладнанням — тому розробили спеціальну систему зменшення перешкод, яка живить кожну опору окремо, мінімізуючи електричну петлю.

Рухомий склад. Лунд замовив сім п’ятисекційних низькопідлогових трамваїв Urbos 100 від іспанської компанії CAF. Вагон вміщує майже 200 пасажирів (40 сидячих місць).

Результат. Ціни на земельні ділянки вздовж траси стрімко зросли одразу після оголошення про будівництво трамвайної системи. Девелопери кажуть, що без трамвая вони не були би зацікавлені в інвестиціях у район Брунсхег. Очікується, що вздовж лінії протягом наступних трьох десятиліть оселяться 40 тисяч нових мешканців.

Тампере, Фінляндія, 260 тисяч

Тампере розташовано на вузькому перешийку між двома озерами, що обмежує простір для розширення дорожньої інфраструктури. Уперше ідея запуску трамвая тут виникала ще в 1907 році, але була реалізована лише у ХХІ столітті.

Планування тривало з 2001 по 2010 роки. Міська рада затвердила проєктну документацію у 2014 році, а остаточне рішення про будівництво прийняли наприкінці 2016-го.

Гроші. Витрати на інфраструктуру склали 368 мільйони євро, а 26 трамваїв обійшлися у 97,5 мільйона євро — загалом понад 465 мільйонів євро.

Будівництво першої фази розпочалося 2017 року, трамвай запустили у серпні 2021 року. наступні ділянки відкрили у 2023 та 2025 роках.

Рухомий склад. Трамваї постачає чеська Škoda. Модель ForCity Smart Artic X34 є низькопідлоговою, вміщає 264 пасажирів (104 сидячих місця). Місто планує додати 10-метрові секції, що дозволить збільшити пасажиромісткість на 30%.

Результат. Торік було здійснено 16,6 мільйона поїздок, а середньодобовий пасажиропотік досяг близько 58 тисяч пасажирів. Це становить 25-30% усіх поїздок громадським транспортом у регіоні.

Подібні проєкти було б неможливо реалізувати в Україні навіть за наявності фінансування, вважає Загреба. Так, усі три розглянутих європейських міста використовують стандартну ширину колії 1435 мм та однаковий стандарт живлення — 750 В постійного струму через контактну мережу, — що є типовим для сучасних трамвайних систем.

Натомість в Україні державні будівельні норми та й навіть Правила дорожнього руху забороняють робити те, що дозволено й успішно працює в інших країнах. Стандартна для Європи ширина колії 1435 мм є не тільки нестандартною для України, але й фактично забороненою. Наші норми ДБН посилаються лише на 1524 мм або 1000 мм. Застарілий радянський стандарт живлення — лише 600 вольт. Енергоефективний рівень напруги 750 вольт не передбачено для нових систем.

Докладніше про застірілі норми для будівництва трамвайних систем в Україні пояснювалося у звіті ГО Vision Zero, головні тези з якого ми наводили у цьому матеріалі.