Подивіться, як на даху колишнього нацистського бункера розбили сад
Реконструкція коштувала 110 мільйонів доларів.
Реконструкція коштувала 110 мільйонів доларів.
Бетонний бункер Flakturm IV у Гамбурзі будували для захисту від авіаударів союзників часів Другої Світової Війни.
У 2024 році його реконструювали за 110 мільйонів доларів і перетворили на міський простір із садами на даху.
У 1940 році, після бомбардувань Берліна, Гітлер наказав будувати спеціальні бетонні укріплення – флактурми. Це були великі зенітні вежі, які проєктували так, щоб вони були майже невразливими. Flakturm IV звели у Гамбурзі в 1942 році.
Це була бетонна фортеця із власною електрикою, водою і навіть лікарнею на 95 ліжок. На даху стояли чотири величезні гармати, які мали відбивати повітряні атаки.
Башта була настільки великою і міцною, що під час бомбардувань у ній ховалися до 25–60 тисяч людей. Через масивність конструкії її не вдалося розібрати після війни.
У 1956 році бункер у Гамбурзі почали використовувати як творчий простір. Відомий фотограф моди Ф. К. Гундлах відкрив тут студію, і з часом до нього приєдналися інші компанії і до 1980-х у будівлі вже працювали десятки фірм.
У 1990-х бункер перетворили на культурний центр. У 1999 році тут відкрився нічний клуб, а в 2006 році в бункері з’явився новий концертний майданчик , який працює і досі.
Бункер неодноразово хотіли оновити і було безліч ідей. Власник Томас Мацен, який взяв його в оренду, відхилив багато з них – наприклад, пропозицію накрити споруду скляною оболонкою або поставити на дах величезну кулю.
Але у 2013 році місцева мешканка Зоня Брієр і підприємець Матіас Мюллер-Юзінг запропонували зробити на даху зелений сад для громади. До нього вела б металева стежка, натхненна нью-йоркським парком High Line і пандусом музею в Ріо-де-Жанейро.
Матіас Мюллер-Юзінг разом з архітектором Міхаелем Куном та інженером Тімом Шірватером розробили реалістичний план реконструкції бункера. Вони запропонували збудувати на даху п’ятиповерхову терасну піраміду, у якій мали бути зелений сад, готель на 134 номери, ресторани, кафе, спортзал і зали для заходів. У 2017 році проєкт отримав дозвіл на будівництво. Вартість реконструкції оцінили приблизно у 33 мільйони доларів.
Проєкт озеленення доручили Landschaftsarchitektur у співпраці з ландшафтними дизайнерами Марком Крірером та Інгрід Гок. За будівельну частину відповідала інженерна компанія phase10 Ingenieur. До роботи також долучилися Buero 51, WTM, Argus, Larmkontor та Sumbi Ingenieure.
Будівництво почали в середині 2019 року, а вже наприкінці 2021-го з’явився п’ятий поверх піраміди. Конструкція вагою понад 30 тисяч тонн тримається на 16 масивних стовпах і товстих стінах бункера. Того ж року почали зводити металеві сходи з 335 сходинок.
У 2022 році стартували внутрішні роботи – облаштування готелю, ресторанів та інших просторів. Бюджет значно зріс і сягнув 110 мільйонів доларів, з яких майже 70 пішло на надбудову, зелений дах і прогулянкову доріжку.
На даху висадили тисячі рослин, стійких до спеки, морозу й вітру, а також клени, яблуні та гірські сосни. Додали кущі, в’юнкі рослини, живоплоти й підвісні насадження. Це озеленення не лише прикрашає, а й працює як природний кондиціонер. Більше ніж 60 сенсорів відстежують вологість, температуру та інші показники, щоб вивчати вплив зелені на мікроклімат.
Сад безкоштовний для відвідувачів. Усередині відкрився перший у Європі готель REVERB by Hard Rock. Увесь комплекс отримав сертифікацію GreenSign на рівні чотири з п’яти за екологічність і сталий розвиток.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 69 днів. За цей час ми опублікували 27222 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті