Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 88 днів. За цей час ми опублікували 27358 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Люди часто кажуть, що автомобілі повністю не зникнуть із вулиць, і, вірогідно, цього й не станеться, однак ми вже живемо у світі, де зроблено чимало, щоб машини перестали сприйматися як принципово невід’ємна частина міського ландшафту. Про це розмірковують автори подкасту The War on Cars і книги Life After Cars Сара Гудйєр і Даг Гордон в інтерв’ю Bloomberg CityLab.

Так, років 20 тому в США антиавтомобільна риторика вважалася чимось геть маргінальним. У 2007 році в Нью-Йорку вперше запропонували «податок на затори», тобто плату за в’їзд на Мангеттен, і відмова від цієї програми не викликала обурення ні в кого, за винятком кількох транспортних ентузіастів. Однак коли тепер намагалися скасувати «податок», таки впроваждений торік, ця подія масштабно висвітлювалася у мейнстрімних медіа й люди навіть вийшли на протести.

Вулиця в Амстердамі

Як зауважує Гудйєр, два десятиліття тому американці дивувалися самій ідеї платити за паркування. Тепер це само собою розуміється. Попри те, що в деяких місцях відбувається реакційне повернення до автомобілів, культурне сприйняття змінилося: одна справа, коли містянам бракує інформації, та коли ви вже помітили позитивні процеси на власній вулиці, не хочеться повертатися до гіршого минулого.

Белу-Оризонті, Бразилія. Фото: urb-i.com

Значну роль у змінах у свідомості зіграли зміни клімату, й та роль, яку система мобільності відіграє у кліматі міста.

Ще один чинник — це постійне зростання вартості життя та поглиблення соціальної нерівності. Молодому поколінню не вистачає коштів на утримання автомобіля, вже не кажучи про те, що саме автомобілецентричне планування міста поглиблює нерівність.

Фредрікстад, Норвегія. Фото: urb-i.com

Занепокоєння щодо безпеки також має вплив. Так, у США є ініціативна група «Сім’ї за безпечні вулиці». Турбота про дітей взагалі часто слугувала мотиватором антиавтомобільного руху. У 1950-х американські матері виходили на протести через смерті дітей під колесами. У Нідерландах у 1970-х роках з’явився рух «Припиніть вбивати дітей».

Якось Гудйєр опублікувала статтю про те, що сучасні діти втрачають здатність орієнтуватися у просторі, бо змалечку пересуваються містом на задньому сидінні автомобіля. Цей текст несподівано викликав великий резонанс.

Алмада, Португалія. Фото: urb-i.com

Великий вплив мають поширювані у соцмережах фотографії європейських вулиць до і після реконструкцій, що зменшують присутність автівок або ж взагалі роблять простори пішохідними. У нашій нещодавній статті можна подивитися, як змінилися деякі з 300 відрізків вулиць у Парижі, які зробили безпечними для школярів.

Будапешт. Фото: urb-i.com

На думку Гудйєр і Гордона, головна лінія простистояння зараз у Штатах пролягає у проблемі збільшення габаритів автомобілів. «Якщо запозичити аналогію з тютюновою індустрією, то (гігантські позашляховики) — це най найшкідливіші сигарети, які тільки можна уявити», — зауважує Гудйєр. — Зв’язок між розміром автомобіля та смертельними випадками на дорогах цілком інтуїтивний: люди здатні це зрозуміти».

Автори вважають, що найважливішим рушієм для перетворення є тактичний урбанізм: невеликі, точкові, часто тимчасові проєкти, які демонструють містянам, як може виглядати той чи інший простір. У цьому сенсі ініціативи під час пандемії коронавірусу виявилися таким дієвими: тимчасові велосмуги перетворилися на постійну велоінфраструктуру, відкриті тераси кафе та ресторанів набули значної популярності.

Мадрид. Фото: urb-i.com

Антиавтомобільний активізм не обов’язково мусить бути радикальним. Так, нещодавно ми писали про причини, чому вегетаріанство останніми роками втрачає у популярності, й одним із чинників оглядачі називають безкомпромісний пуризм, у той час як чимало людей згодні скоротити споживання м’яса, а не повністю відмовитися.

Гудйєр і Гордон наводять як аналогію кампанію «понеділок без м’яса» — у такий же спосіб можна заохочувати власників автомобілів користуватися ними менше.

Бухарест. Фото: urb-i.com

Щодо США, то агітація, на їхню думку, найкраще спрацьовує на економічних аргументах. Наприклад, показуючи людям, що житло стає доступнішим, якщо скасувати паркувальні мінімуми (вимоги до мінімальної кількості паркомісць у новій забудові), — або пояснюючи, як демонтаж багатосмугового шосе сполучить міські кварталі та сприятиме розвитку й процвітанню бізнесів.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button