Безкоштовні 3000 км подорожей поїздами: українці сперечаються щодо нової програми

Українці обговорюють нову програму підтримки, яку анонсував у відеозверненні президент Володимир Зеленський: «Кожен зможе обрати собі залізничні маршрути на три тисячі кілометрів у межах України безкоштовно».

3000 кілометрів — відстань, що покриває найдовший залізничний маршрут Україною туди й назад: Запоріжжя –Ужгород. Коли запрацює програма, повідомлять у середині листопада.

Наразі відомо, що під програму підпадатимуть не всі квитки, а радше на рейси з низьким попитом. Також програма не поширюється на преміум-сегмент: квитки у перший клас та СВ.

Дефіцит квитків

Перший закид, який пролунав, — занепокоєння, що безкоштовні кілометри ще більше посилять і без того відчутний дефіцит квитків на поїзди. Особливо погіршилася ситуація з квитками влітку 2025 року, передусім на ключових напрямках. Так, на початку серпня попит на найпопулярніший маршрут Київ–Львів майже у вісім разів перевищував кількість доступних місць.

У розлогому коментарі Укрзалізниця запевняє, що акція, навпаки, покликана розвантажити найпіковіші періоди: чимало пасажирів готові змінювати дату і навіть місяць подорожі за суттєво нижчої ціни. Зокрема, «кілометрами» залізниця зможе заохочувати поїздки у дні з меншим навантаженням.

Водночас залізничний оглядач Олег Васильєв нагадує подібну програму, яку Німеччина вперше запустила у 2022 році: місячні проїзні на міський транспорт по 9 євро, а згодом національні по 49 євро.

Він зауважує, що акція викликла сильний ажіотаж, велика кількість пасажирів штурмували потяги і їхали у дискомфортних умовах. Однак суттєво вплинуло те, що більшість регіональних поїздів у Німеччині не передбачають бронювання місця.

Український популізм чи європейська практика?

Інший закид, — це, мовляв, популістична ініціатива, яка лише посилить збитковість залізниці. «В Укрзалізниці забирають гроші, примушують до безкоштовного надання послуг, штучно збільшують попит», — написав викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар.

Натомість Укрзалізниця запевняє, що йдеться якраз про перехід до європейських практик системної державної підтримки пасажирських перевезень.

Ми поступово переходимо до європейської моделі, кажуть у компанії: у 2025 році держава розпочала, а у 2026 році продовжить принаймні частково фінансувати реальну вартість пасажирських перевезень.

«Це — європейська практика й, звичайно, для нас в Україні зараз це дуже актуально: більшість “не потягне” квитки по їхній реальній ціні, а зберігати залізничні маршрути, зокрема до прифронтових міст, життєво необхідно. Фінансування потрібне, щоб виплачувати безперебійно зарплати залізничникам, оперативно відновлювати інфраструктуру, їхати навіть за відсутності електрики», — пояснює Укрзалізниця.

«Збитковість перевезень не суперечать пропозиціям УЗ, — пише член наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко. — Уряд виділяє фінансування “пасажирки” коштом платників податків: європейська модель покриття збитків “пасажирки” з бюджету. Але є низькі сезони, коли їдуть напівпорожні вагони. Скасувати ці рейси неможливо, відчепити вагони теж, УЗ пропонує — частину місць, які не продаються, надати громадянам як соціальну програму. Далі питання до сумління кожного, скористається він цим чи ні».

Журналістка Наталія Гуменюк закликала тих, хто може дозволити собі оплатити квитки на поїзд, не користуватися безкоштовною опцією, лишаючи її тим, хто її справді потребує.

«Ми робимо висновки зі свого кола — для нас квиток на потяг за 500, 800 чи 1200 гривень здається нормальним. Але якщо пенсія становить 6 тисяч, зарплата 14 тисяч чи навіть 25 тисяч, то поїхати кілька разів родиною до батька, який служить, скажімо, з Ковеля в Дніпро, або до сина — мати ці дві тисячі може бути рішенням, яке здається цілком популярним», — пише Гуменюк.