У Луцьку підготували концепцію відновлення двору дзвіниці 18 сторіччя

Управління туризму та промоції Луцької міської ради разом із ГО «місто.ребут» представили результати великого дослідження двору біля дзвіниці 18 сторіччя.

Дзвіниця стоїть перед головним входом до колишнього єзуїтського костелу, уздовж вулиці Кафедральної. Імовірно її збудували після пожежі костелу у 1724 році за єпископа С. Рупневського та архітектора Матеуша Осецького.

Дзвіниця у висоту майже 14 метрів і складається з чотирьох цегляних пілонів, з’єднаних арками. Усередині є кручені сходи, а зовні пілони прикрашені вузькими нішами. Металеві конструкції тримають дзвони на кількох ярусах. Перед своєю смертю папа Іван Павло ІІ освятив один із дзвонів цієї дзвіниці.

Та дзвіниця не є єдиним історичним об’єктом двору. Вона є частиною колишнього костелу єзуїтів. Поруч стоїть будинок №35 на вул. Братковського — колишня аптека Жолтовського. Вона має старовинні архітектурні деталі й виконана у стилі пізнього бароко. Також поруч розташовані храми та колишні монастирські комплекси, зокрема костел Святої Трійці.

Усе це разом створює унікальний історико-архітектурний ансамбль, де поєднуються оборонні, сакральні та житлові будівлі різних епох.

Команда вивчала історію двору , його минуле, зниклу архітектуру та зібрала необхідну інформацію, щоб зробити простір відкритим для людей, включити його в туристичні маршрути та створити зручне місце, де жителі й гості міста почуватимуться комфортно разом.

Дослідники кажуть, що двір біля дзвіниці в історичному центрі міста — між замком, ринком і будинками — має великий культурний потенціал, але зараз він захаращений і непорядний. Частину двору зайняли городи, простір від цього ізольований і хаотичний, а багато парканів заважають вільно ходити і роблять його менш привабливим.

У підсумку дослідження автори пропонують зробити з цієї занедбаної ділянки зручний і живий громадський простір, для цього треба:

• прибрати самозахоплені городи і зробити територію відкритою
• відновити в просторі пам’ять про старі оборонні вежі й укріплення
• зберегти знайдені артефакти — уламки глечиків та інші сліди минулого
• відновити зручні пішохідні маршрути між замком, ринком і житловими кварталами
• інтегрувати ринок у новий простір замість того, щоб він був відрізаний парканами
• прибрати огорожі, щоб забезпечити вільний рух людей
• створити різні зони: для відпочинку, подій, виставкову частину та «сад історії»

У підсумку це має стати доступним, комфортним сквером, який поєднує історію, щоденне життя і туристичні маршрути.