В Україні представили книгу про історії успіхів та провалів повоєнної відбудови

Четвертого грудня в Києві представили книгу «Історії успіхів та провалів відбудови України у 2022–2025 роках», яка є підсумком проєкту «Контроль витрат на відновлення».

У ній 62 реальні історії з різних регіонів, які показують, як насправді проходить відновлення країни під час війни, пише «Вікно Відновлення».

Книга доступна онлайн за посиланням.

Кейси підготували на основі великого громадського моніторингу майже 800 об’єктів у десяти регіонах України та місті Києві. Громадські організації стежили за відновленням і готували про це матеріали для медіа за спеціальною методикою. У книзі показані і вдалі проєкти, і проблеми – від непрозорих процедур до порушення принципу «відбудуй краще, ніж було».

Багато історій у книзі показують, що моніторинг відбудови — це не лише контроль, а й про партнерство та комунікацію з громадами. Наприклад, у історії «Один із дев’яти» розповідається про житлові будинки в Києві, де лише один із дев’яти обстежених об’єктів відбудували краще, ніж було, і це стало можливим завдяки активності самих мешканців.

А у «проблемних історіях» згадується ліцей «Мрія» в Ірпені. Після відбудови там встановили сонячну станцію на даху, яка забезпечує енергією школу на п’ять годин під час вимкнень і покриває близько 35% річного споживання. Але жодне з трьох укриттів у школі не доступне для людей на кріслі колісному. Сходи починаються відразу у вестибюлі, вбиральні та ліфти для маломобільних людей відсутні.

Ще там є історія про те, як оскароносний режисер Мішель Азанавічус допоміг відбудувати сильно пошкоджений житловий будинок в Ірпені, коли мешканці власними силами та зі збором коштів через благодійний аукціон і підтримку United24, відновили покрівлю, стіни, комунікації та фасад.

Книга підкреслює, що довіра, прозорість і залучення громад надзвичайно важливі для якісної відбудови. Вона також допомагає орієнтуватися на кращі практики: як створювати безбар’єрний та прозорий простір, відновлювати будівлі за принципом «відбудувати краще, ніж було», уникати помилок у майбутньому та забезпечувати ефективне й прозоре використання коштів донорів і держави.