У радянській багатоповерхівці в центрі Києва відкрилася рожева кондитерська Namelaka. Чому всі сперечаються? (фото)
Будинок 1969 року, в якому розташовано заклад — перший у Києві 16-поверховий цегляний будинок.
Будинок 1969 року, в якому розташовано заклад — перший у Києві 16-поверховий цегляний будинок.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 227 днів. За цей час ми опублікували 28313 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

На вулиці Великій Васильківській 51, біля станції метро «Олімпійська», відкрилася нова кондитерська Namelaka. Це другий заклад мережі в Києві. Ще один є в Дубаї.


Оскільки кафе з зефірно-рожевим фасадом розташовано на першому рівні радянської 16-поверхівки, його поява викликала неоднозначні реакції в киян.

До нової кондитерської вишикувалися довгі черги. Користувачі соцмереж пишуть, що стояли по півтори-дві години, щоб потрапити всередину.

Дизайн закладу площею 300 квадратних метрів розробляла студія NEMOV, яка стверджує, що «переосмислила рожевий колір, перетворивши його на складний архітектурний матеріал».
У Namelaka використано п’ять видів натурального рожевого мармуру без імітації чи фарбування. Як архітектурну мову дизайнери обрали «очищену класику паризьких резиденцій епохи Османа».


Простір першої зали організовано навколо культури патісерії XIX століття, з люстрою з муранського скла та підлогою, вкритою рожевим наливним тераццо. Другу залу освітлює виготовлена на замовлення люстра з розпеченого скла. Інтелектуальності атмосфери додає бібліотека українських казок та рожевий рояль. Останню, Камінну залу, прикрасили картинами художниці Наталі Брічук.


Інстаграмною зоною слугує гардеробна кімната з вінтажним муранським дзеркалом. Для вбиралень студія використала рожеві, зелені та винні шпалери Gucci, що вкривають і стіни, і стелі.


Найбільше дискусій у соцмережах точиться навколо доречності дизайну, який контрастує з багатоповерхівкою 1969 року. Це перший у Києві 16-поверховий цегляний будинок.


Можна зустріти такі коментарі: «Було погано, стало ще гірше», «І було погано, і зробили погано», «Весь дім має огидний вигляд і огидні кольори. Бізнес не може чекати поки місто перефарбує совдепію», «Мені подобається, як ця зефірка тримає на собі сіре одоробло», «Сподіваюсь намелака буде відкриватись і робити таку красу по всій країні».
Ідею «робити таку красу по всій країні» проілюстрував фотограф Антін Пашкевич, запропонувавши оцінити, як такі ж втручання виглядали б на прикладі інших модерністських будівель: Бібліотеки Вернадського, Житнього ринку, «Квітів України» та Українського дому.




Водночас у соцмережах звертають увагу на хаотичне засклення балконів багатоповерхівки та нагадують про салон хутра, який раніше займав перший рівень.


Перехрестя Великої Васильківської та Жилянської, де розташовано «Намелаку», загалом відображає проблеми забудови Києва: на одному куточку межують радянські житлові будинки, сучасні скляні офісні прибудови, театр оперети початку XX століття та старіша забудова у неокласицистичному стилі.

Більшість фасадів, як історичних, так і радянських будинків, спотворено прибудованим балконами. У такому контексті не дивує, що часто у суперечці зустрічаються коментарі на кшталт «гірше не буде».

© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті