Рік без відновлення: чому зруйнований будинок на Банковій досі не відбудовують?

Житловий будинок у центрі Києва на вулиці Банковій, 1/10, який постраждав під час атаки дронів першого січня 2025 року, вже понад рік залишається без відновлення. За цей час влада провела обстеження, оголосила тендер на протиаварійні роботи і навіть уклала договір із підрядником. Однак через порушення у закупівлі його скасували, і процес знову повернувся на початок.

​​У будинку найбільше постраждав четвертий під’їзд, його частину зруйновано повністю. У першому під’їзді обвалилися верхні поверхи, другий і третій зазнали серйозних пошкоджень. Будівля втратила частину несучих конструкцій і опинилася під загрозою подальшого руйнування.

Попри масштаби руйнувань, протягом 11 місяців після атаки на об’єкті не проводили ані протиаварійних, ані консерваційних робіт. За словами мешканців, кожен день без втручання лише погіршував стан будинку.

Що відбувається з будинком і що на це відповідає місцева влада «Хмарочос» розповідає в цій статті.

Що сталося з будинком на Банковій

Уранці 1 січня 2025 року російські безпілотники атакували Київ. Один із ударів припав на житловий будинок на Банковій, який є пам’яткою архітектури місцевого значення. Внаслідок атаки будівля зазнала значних руйнувань. Зокрема у першому під’їзді обвалилися верхні поверхи, четвертий під’їзд був зруйнований майже повністю.

Ударна хвиля пошкодила або зруйнувала квартири в усіх під’їздах будинку. За даними мешканців, загалом ідеться про 56 квартир, жителі яких втратили можливість користуватися своїм житлом. У четвертому під’їзді під час атаки загинула ціла сім’я.

Після атаки будівлю відключили від комунікацій, а мешканці були змушені залишити свої квартири. Відтоді минув понад рік. 

Яким мав бути алгоритм дій після пошкодження будинку

Після пошкодження житлового будинку внаслідок обстрілу в Києві діє визначена процедура реагування. Вона передбачає кілька етапів, від обстеження будівлі до початку відновлювальних робіт.

Спочатку фахівці мають провести технічне обстеження будинку, щоб визначити масштаби руйнувань і оцінити стан несучих конструкцій. За результатами такого обстеження складають відповідні акти та визначають, які саме роботи потрібні. Що робити мешканцям ми розповідали в цьому матеріалі.

Якщо будинок будуть відновлювати коштом міста, то після цього готують проєктну документацію, погоджують її з профільними службами та визначають джерела фінансування. У Києві замовником таких робіт зазвичай виступає комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ».

Наступним кроком є проведення закупівлі через систему публічних тендерів, визначення підрядника та початок робіт. У випадках, коли будівля перебуває в аварійному стані або існує ризик подальших руйнувань, першочергово мають виконувати саме протиаварійні роботи, вони потрібні для стабілізації конструкцій і запобігання обвалам.

Саме за такою процедурою, відповідно до розпорядження Київської міської військової адміністрації, мали провести протиаварійні або невідкладні роботи і в будинку на Банковій, 1/10. Проте на практиці процес відновлення виявився значно довшим. Між пошкодженням будинку та хоч якимись діями минули місяці.

Як усе відбувалося насправді

Перші рішення щодо подальших дій ухвалили лише через місяць після удару. 5 лютого 2025 року Київська міська військова адміністрація видала розпорядження про проведення протиаварійних та невідкладних робіт у пошкодженому будинку. Виконання цих робіт доручили комунальному підприємству «Житлоінвестбуд-УКБ». 

Наступні кілька місяців пішли на обстеження будівлі та підготовку проєктної документації. У березні місто виділило кошти на проведення інженерно-технічного обстеження та розробку проєкту, а з квітня до літа тривала підготовка технічних матеріалів і дефектних актів.

Лише 9 липня 2025 року, через сім місяців після атаки, оголосили тендер на проведення протиаварійних робіт. Очікувана вартість закупівлі становила понад 7,5 мільйона гривень.

Однак навіть після цього процес не прискорився. Підрядника визначили лише восени, а договір уклали наприкінці жовтня, тобто майже через десять місяців після руйнування будинку.

На той момент будівля вже тривалий час стояла без втручання. Відсутність своєчасних протиаварійних заходів означала, що конструкції продовжували зазнавати впливу погодних умов, що могло погіршувати їхній стан.

Чому тендер не запустив відновлення

Здавалося б, після оголошення тендеру та укладення договору процес відновлення будинку на Банковій, 1/10 мав нарешті розпочатись. Однак замість початку робіт процедура знову зупинилася.

14 жовтня 2025 року Північний офіс Державної аудиторської служби розпочав моніторинг закупівлі, оголошеної для проведення протиаварійних робіт. Перевірка тривала до початку листопада і виявила порушення у процедурі проведення тендеру.

За висновком аудиторів, переможець торгів, консорціум «Укренергобуд», не надав у встановлені строки документи, які підтверджують відсутність підстав для відхилення його пропозиції. Частину документів подали не через електронну систему закупівель, як того вимагає закон, а в паперовому вигляді.

Попри це замовник робіт не відхилив пропозицію учасника і уклав із ним договір. У підсумку Держаудитслужба зобов’язала припинити зобов’язання за укладеним договором.

Таким чином, коли після руйнування будинку минуло вже майже десять місяців, процедура фактично повернулася на початок. Для проведення робіт довелося оголошувати нову закупівлю.

Новий договір уклали лише 4 грудня 2025 року. Після цього на території будинку встановили тимчасову огорожу та вагончик для робітників, а також почали закупівлю матеріалів. Однак станом на лютий 2026 року реальні протиаварійні або відновлювальні роботи на будівлі так і не проводили.

Що кажуть мешканці та влада

Мешканці будинку на Банковій, 1/10 протягом року неодноразово зверталися до різних органів влади з проханням прискорити проведення протиаварійних робіт. За їх словами, тривала відсутність втручання могла призвести до додаткових пошкоджень конструкцій будівлі. У зверненнях вони також звертають увагу на те, що будинок тривалий час залишався без консервації та стабілізаційних робіт, тоді як погодні умови й час могли погіршувати стан зруйнованих конструкцій. Таке вже трапилось з будинком на Відрадному.

Після численних звернень до органів влади ситуацію підняли і на державному рівні. Народний депутат України Олександр Горобець направив депутатське звернення до віце-прем’єр-міністра з відновлення України—міністра розвитку громад та територій. У зверненні йдеться про затягування протиаварійних робіт, проблеми із закупівлями та відсутність чіткого плану відновлення будинку.

У Печерській районній державній адміністрації у відповіді нашій редакції повідомили, що після пошкодження будинку провели обстеження квартир та склали відповідні акти для подальшого отримання допомоги мешканцями. Також у РДА зазначили, що жителі пошкодженого будинку можуть звернутися за щомісячною матеріальною допомогою для людей, які опинилися у складних життєвих обставинах через руйнування житла. 

Водночас частина питань щодо відновлення будинку, як повідомили в адміністрації, перебуває поза межами повноважень районної влади. І жодних термінів відновлення, звісно, не назвали.

Чи дочекається будинок відновлення

Від моменту атаки на будинок на Банковій, 1/10 минуло понад рік. Попри всі, проведені владою, етапи, станом на початок 2026 року роботи з укріплення конструкцій або відновлення будівлі так і не розпочалися. На території встановлено лише тимчасову огорожу та будівельний вагончик.

Історія цього будинку не поодинока і показує, наскільки довгим може бути шлях відбудови у Києві. Між пошкодженням та відновленням можуть минути місяці, а іноді й роки. 

Тим часом пошкоджені будівлі продовжують стояти без втручання, а їхній стан може погіршуватися. Тож постає питання чи встигнуть взагалі відновити будівлю до того, як затягування процедур зробить це значно складнішим або навіть неможливим.

Публікація створена «в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.

За зміст цієї публікації відповідає виключно Хмарочос. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.