Прітцкерівську премію отримав чилійський архітектор Радіч Кларк. Оголошення затримали черз файли Епштейна
Так чи інакше, лауреат 2026 року не згадується у файлах Епштейна.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 238 днів. За цей час ми опублікували 28392 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Цьогорічну Прітцкерівську премію отримав чилійський архітектор Смільян Радіч Кларк.
Зазвичай лауреата оголошують у перших числах березня, однак цьогоріч Прітцкерівський комітет затримав оголошення — через скандал із файлами Епштейна. Після публікації документів наприкінці січня виявилося, що віцепрезидент Прітцкерівського фонду Томас Прітцкер згадується у них понад тисячу разів.
75-річний Томас Прітцкер є спадкоємцем однієї з десяти найзаможніших американських родин, більшість статків якій принесла мережа готелів «Хаятт». Прізвище походить із села Великі Прицьки на Київщині, де у ХІХ столітті жив Яків Прітцкер, який потім переїхав до Києва та став керувати цукровим заводом, доки погроми не змусили єврейську родину емігрувати до Америки. Через скандал його усунули з посади голови ради директорів корпорації «Хаятт».
Так чи інакше, лауреат 2026 року не згадується у файлах Епштейна. Смільян Радіч Кларк (перше прізвище він отримав від батька-хорвата, друге — від матері-британки) народився у 1965 році, в Сантьяго-де-Чилі. Значним чином його сформувало навчання в Університетському інституті архітектури Венеції IUAV.
У пресрелізі комітету зазначається, що Радіч відмовляється від повторюваної архітектурної мови — тобто кожен новий проєкт він розглядає як окреме дослідження. У своїх роботах він відшукує баланс між масивними формами та тендітними конструкціями.
У центрі його практики — концепція «крихкої архітектури»: будівлі здаються тимчасовими, нестабільними або навмисно недобудованими.
Серед його проєктів є відверто експериментальні, такі як створений 1998 року «каса карбонеро»: земляна брила на дерев’яному та металевому каркасі.
Інші ж проєкти — суворі та інституційні, такі як відкритий у 2018 році Teatro Regional del Biobío — найбільший регіональний театр у Чилі.
Радіч Кларк часто використовує валуни: камені перед входом до виноробні Bodega Viña VIK, валуни замість підпірок у ресторані Mestizo.
Лауреатом Прітцкерівської премії минулого року став китайський архітектор Лю Цзякунь.
У 2024 році премію вручали японському архітектору Рікену Ямамото.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті