Фасад Довженко-Центру реконструюють: він змінить колір (фото)

На фасаді головної будівлі Довженко-Центру, що поряд із метро «Голосіївська», проводяться роботи. «Після реконструкції будівля Довженко-Центру збереже свій автентичний вигляд і впізнаваність», — коментують у кіноархіві.

Основна будівля, що є архітектурною домінантою Голосіївської площі, — це корпус №6, збудований у стилі модернізму в 1989 році.

Реконструкція й утеплення фасаду почалися у березні. Проєкт передбачає:

• відновлення та ремонт фасаду корпусу №6, тобто головної будівлі. Зараз головний фасад, облицьований плиткою, обшивають утеплювачем, зовнішнє покриття має білий колір; східний фасад будівлі стане чорним,
• реконструкція даху,
• вдосконалення системи клімат-контролю на Сцені 6,
• ремонт і реконструкція укриття. В інституції зауважують, що через війну укриття неможливо пристосувати для зберігання архівів (домовленості з забудовником відпочатку передбачали облаштування у підвальних приміщеннях фондосховища).

Ось так виглядатиме реконструйований фасад (це рендер було затверджено у 2020 році, коли директором Довженко-Центру був Іван Козленко):

Частину Голосіївської площі перед Довженко-Центром планують також реконструювати. Згодом у внутрішньому дворі облаштують літній кінотеатр.

Договір щодо проєкту уклали торік за погодженням із Державним агентством з питань кіно. Всі роботи оплачує девелопер ЖК White Lines. Житловий комплекс, який складатиметься з трьох 24-поверхових будинків, будує компанія A Development разом із UDP та Futura Hata.

У 2016 році керівництво Довженко-Центру підписало меморандум із забудовником, за яким домовилися розділити одну з ділянок. Забудовник отримував право зробити надбудову над укриттям, натомість зобов’язувався провести реконструкцію та утеплення фасаду Довженко-Центру, внутрішній двір та реконструкцію Голосіївської площі, модернізацію інженерних систем та реконструкцію самого бомбосховища, яке мали перетворити на фільмосховище.

У 1930-х роках на місці Довженко-Центру стояла Київська кінокопіювальна фабрика, зруйнована під час Другої світової війни. У 1947-48 роках корпуси відбудували військовополонені. Згодом фабрику збільшили до шести корпусів. У 2000-х фабрику ліквідували, а будівлі передали Довженко-Центру.

Водночас частину території було відчужено на користь приватних власників, які у 2017 році знесли більшість корпусів. Нині у розпорядженні Центру залишається три будівлі на вулиці Васильківській 1: в одній проводиться основна діяльність, друга очікує на реконструкцію під додаткові сховища, а третя здається в оренду.