Дамба і річковий транспорт: які пропонуються альтернативи мостам?
У Києві вже почали будувати дві понтонні переправи, однак найбільша з них пропускатиме лише до 130 автомобілів на добу.
У Києві вже почали будувати дві понтонні переправи, однак найбільша з них пропускатиме лише до 130 автомобілів на добу.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 117 днів. За цей час ми опублікували 30428 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

У Києві тривають дискусії щодо альтернатив мостах. Південний і Північний зазнали уражень, неушкодженими залишаються чотири, два з яких в аварійному стані. «Хмарочос» підібрав чотири пропозиції, які озвучувалися й обговорювалися публічно.
Судноплавна компанія «Нібулон», відома, зокрема, баржею з херсонськими кавунами, пропонує налагодити пасажирське річкове сполучення між правим і лівим берегами Києва.

У 2017 році «Нібулон» запустила регулярні пасажирські перевезення за маршрутами Вознесенськ–Миколаїв, Нова Каховка–Гола Пристань, Миколаїв–Кінбурнська коса–Очаків, Білгород-Дністровський–Овідіополь. Компанія виготовила та встановила плавучі понтонні причали. За п’ять років послугами скористалися понад 120 тисяч пасажирів.
Швидкісні судна на підводних крилах «Нібулон Експрес» можуть перевозити до 79 пасажирів, розвивають швидкість до 65 км/год і здатні долати до 500 кілометрів без дозаправлення.

Заступник голови парламентського комітету з транспорту Володимир Крейденко пропонував налагодити поромні маршрути, наприклад, між станціями метро «Славутич» і «Поштова площа». Він зауважував, що у Києві вже є і причали, і самі пороми на балансах у департаментах, державних підприємствах.
Депутатка Юлія Сірко з того ж комітету вважає, що організувати поромні перевезення зовсім не просто. Зараз на Дніпрі немає навігації, крім військової, — її заборонено наказом міністерства.
«По-друге, це ж треба організувати прийом пасажирів на одному та іншому березі. Крім того, для Дніпра повинні бути спеціальні пороми, адже дніпровська хвиля відрізняється від дунайської хвилі, — каже Сірко. — Це обговорювалося в дуже теоретичному аспекті. Практично ніхто собі не уявляє, як це все організувати».

Голова ГО Рада з урбаністики Києва Віталій Селик зазначає, що поїздка поромом від Русанівки до Поштової площі займала би 15 хвилин. Водночас він зауважує, що один пором, такий як курсує в Лісабоні, коштує близько 10 мільйонів євро. Для порівняння, це як два поїзди метро, але пропускна здатність — як половина поїзда метро. Крім того, взимку, радше, за все, пороми ходити не зможуть.
У дописі на Texty.org.ua журналіст Сергій Шевчук пропонує спорудити земляну дамбу. Її ширина може сягати 50–70 метрів і більше, що дасть змогу прокласти достатню кількість автомобільних смуг.
Він вважає, що це відносно дешеве тимчасове рішення. Дамба не боїться ракет: пряме влучання балістики загрожуватиме хіба що утворенням великої вирви, яку легко засипати й швидко відновити рух транспорту.

У дамбу можна вмонтувати труби великого діаметра для проходження води, облаштувати невелику мостову ділянку для проходження катерів — цивільна навігація на Дніпрі, як уже згадувалося, закрита, — а укріпити камінням та бетонними плитами.
Для цього варто спустити Канівське водосховище. Потужність Канівської ГЕС 444 МВт не критична, такий обсяг енергії можна замістити, вважає автор. Це приведе до зниження рівня води в Києві на кілька метрів, а річкове плесо звузиться приблизно на третину. Глибина фарватеру на основному руслі становитиме близько 10–12 метрів.
Шевчук зауважує, що такі споруди багато разів будувалися і розбиралися, наприклад, під час будівництва Дніпровського каскаду гідроелектростанцій та шлюзів, мостів. Дамба протяжністю 13,5 кілометра й нині сполучає береги Дніпра в районі Черкас.
У Києві вже почали будувати дві понтонні переправи, тобто мости на плавучих опорах. Завершити ці роботи можуть упродовж двох-трьох місяців. Загалом переправ планується вісім. Для їх будівництва Україна отримує допомогу від США і Японії.
Понтонні переправи будуть розраховані на мінімальний транзит: проїзд спецтранспорту та окремих автомобілів. Тобто їх розглядають як резервний маршрут для військових і евакуації, а не повноцінну альтернативу мостам. Так, переправа, яка матиме найбільше навантаження, пропускатиме до 130 автомобілів на добу, сказав міністр інфраструктури Микола Калашник.
Пропускна здатність таких переправ обмежена, зокрема через складність облаштування під’їзних шляхів.
При цьому у Верховній Раді кажуть, що точно не знають, навіщо ці переправи. «Їхнє призначення нам невідоме, оскільки немає ні креслень, ні розрахунків, ні розуміння пропускної здатності. Це точно не заміна мостам», — сказала NV Юлія Сірко.
Як відомо віднедавна, уряд серйозно розглядає можливість будівництва тунелю під річкою Дніпро. Допомогти з будівництвом готова американська The Robbins Company.
Однак це довготривалий проєкт. Хоча депутат Олександр Качура говорив про місяці — оскільки в листі від Robbins ішлося про те, що спорудження тунелю становить приблизно від 3 до 12 місяців, — міністр Калашник згодом зауважив, що «якщо ми почнемо сьогодні, то роки через три закінчимо».
За словами міністра, тунель під Дніпром може кошувати від 500 мільйонів євро. Це найпростіший варіант, на етапі концепції, без проїзду метрополітену.
«Зараз є попередні розмови з Європейським інвестиційним банком щодо 100 мільйонів євро, щоб почати будівництво. Є навіть проєкти, які розроблялися в попередні роки, вони мають бути актуалізовані», — повідомив Калашник.
© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті