Намети в метро не заборонятимуть, але просять обирати щось компактніше

Прессекретарка Київського метрополітену Наталка Никифорук повідомила, що намети в метро не заборонятимуть, але просять обирати щось компактніше, щоб це не заважало пересуванню пасажирів та не блокувало шляхи евакуації.

У метрополітені радять для ночівлі під час тривог обирати центральні станції, наприклад, «Золоті ворота», «Хрещатик», «Майдан Незалежності» чи «Площа Українських Героїв», адже там зазвичай менше людей.

Також людям дозволено залишатися на станції на всю ніч навіть без повітряної тривоги. Для цього потрібно лише попередити працівників метро або поліцію до того, як станція офіційно закриється.

Нагадаємо, що в Києві стовся конфлікт через намети в підземці під час атаки. Так в ніч на друге червня 2026 року в метро Києва спустилися понад 41 тисяча людей. Місця катастрофічно не вистачало, і на деяких станціях люди були змушені стояти навіть на ескалаторах.

На фоні такої ситуації люди почали скаржитися на намети, ніби вони займають надто багато місця, через що іншим людям неможливо навіть сісти. Містяни почали активно обговорювати ситуацію і навіть створили петицію з вимогою не тільки заборонити намети, а ще й ввести штраф у розмірі п’яти тисяч гривень із конфіскацією зазначеного майна.

Варто зазначити, що більшість мешканців Києва погоджується, шр проблема не в наметах у метро, а в тому, що навіть на п’ятий рік повномасштабного вторгнення питання безпечних укриттів досі не вирішене. Згадані 41 тисяча осіб, які спустилися в метро як в укриття, — це менше ніж 2% від довоєнної чисельності населення міста. Решта містян або обрали інші сховища, або, що трапляється найчастіше, залишилися вдома.

Багато киян не йдуть до офіційних сховищ, бо не довіряють їм або не вважають їх безпечнішими за власну квартиру. Більшість укриттів — це звичайні підвали без туалетів, вентиляції чи місць для відпочинку. Часто там брудно, сиро, або ж приміщення завалені технічним сміттям. Окремою проблемою є доступність: навіть відремонтовані об’єкти нерідко зачинені або залежать від волі сторожа. До того ж близько 12% сховищ, позначених на мапах, фактично не існують або використовуються не за призначенням.

Детальніше про це «Хмарочос» розібрав у матеріалі про стан укриттів.