Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 319 днів. За цей час ми опублікували 28993 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Наталія Іжицька
Мер Києва Віталій Кличко не звітував перед киянами вже понад чотири роки — востаннє це було ще у грудні 2021-го. За цей час до міської влади накопичилося чимало запитань — від витрат на ремонти й транспорт до відбудови та енергетики. У квітні виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик зареєстрував електронну петицію до Київради з вимогою повернути публічні звіти мера. Вона вже набрала необхідну кількість підписів.
Поки кияни чекають на розгляд петиції і відповідь, команда DOZORRO Transparency International Ukraine вирішила подивитися, на що саме підконтрольні міській владі замовники вже спрямовували мільярди гривень від початку 2026 року. Аналіз закупівель у Prozorro показує пріоритети столиці — від енергетики та відбудови до транспорту й благоустрою.
За даними BI Prozorro, з січня по 24 травня КМДА вже законтрактувала 26 млрд грн. Це трішки менше, ніж за аналогічний період 2025 році, коли сума становила 26,2 млрд грн. Найбільше коштів спрямували на будівництво та поточні ремонти — 7,1 млрд грн. На другому місці — паливо та електроенергія із сумою 5,8 млрд грн. Ще 2,6 млрд грн законтрактували на медичне обладнання, медичну продукцію та послуги.
Найбільші замовники
Найбільше договорів від початку року уклало КП «Київтеплоенерго» — 4,6 млрд грн. Підприємство закуповувало котельні, встановлення когенераційних установок, паливо, а також послуги з ремонту обладнання, пошкодженого внаслідок російських атак.
На другому місці — КП «Київпастранс» із понад 1,6 млрд грн. Кошти спрямували на закупівлю нових тролейбусів, електроенергії, палива та запчастин для громадського транспорту.
Третім став «Київводоканал» — 1,1 млрд грн. Договори підписували на підтримку роботи систем водопостачання, очищення води та реконструкцій насосних станцій.
Найбільші контракти
Найдорожчий контракт від початку року — закупівля десяти водогрійних котлів потужністю 30 МВт за 752 млн грн. Їх «Київтеплоенерго» замовило у ТОВ «Київкотлотурбопром». Обладнання мають поставити до кінця 2026 року. Такі котли використовують у системах централізованого теплопостачання для забезпечення теплом житлових будинків та об’єктів інфраструктури. Ймовірно, закупівля пов’язана з підготовкою столиці до нового опалювального сезону.
Ще один масштабний проєкт — реконструкція транспортної розв’язки на перетині Берестейського проспекту та вулиці Вадима Гетьмана. На завершення робіт КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» уклало договір на 605 млн грн із консорціумом «Промбуд Технолоджи». Йдеться про добудову Шулявської розв’язки, реконструкція якої триває вже кілька років. Завершити роботи планують до кінця 2027 року. Проєкт передбачає добудову з’їздів шляхопроводу, дорожні роботи, перевлаштування інженерних мереж та благоустрій території.
Замикає трійку найдорожчих контрактів капітальний ремонт вулиці Милославської у Деснянському районі Києва. КК «Київавтодор» законтрактувала 516 млн грн із ТОВ «Автомагістраль-Південь». Роботи охоплюють ділянку від вулиці Оноре де Бальзака до вулиці Миколи Закревського завдовжки 1,6 км. Проєкт передбачає оновлення дорожнього покриття, трамвайної колії, тротуарів, велодоріжок, освітлення та благоустрій території. Роботи мають звершити до 2028-го.
Наземний транспорт
Одним із великих напрямів витрат столиці залишається громадський транспорт. Найбільший замовник у цій сфері — КП «Київпастранс». З початку року підприємство уклало договори на закупівлю електроенергії та пального для роботи транспорту, а також на його оновлення.
Так, у січні КП «Київпастранс» замовило у ТОВ «Політехносервіс» 16 тролейбусів. Одним із власників компанії є колишній головний інженер КП «Київпастранс» Юрій Бомбандьоров. Спочатку вартість договору склала 306,2 млн грн. Поставити транспорт мають до кінця 2026 року. Утім, сама закупівля викликала чимало питань. Видання «Наші гроші» у січні звертало увагу, що за останні роки ціна цієї моделі тролейбусів суттєво зросла. Якщо у 2022 році Чернівці купували аналогічні PTS T12309 по 282–295 тис. доларів за одиницю, то у 2025–2026 роках вартість вже сягнула 436–444 тис. доларів. Тобто фактично за три роки ціна моделі зросла у півтора раза.
Пізніше Держаудитслужба перевірила цю закупівлю і виявила, що КП «Київпастранс» при розрахунку очікуваної вартості орієнтувалося на комерційну пропозицію майбутнього переможця — ТОВ «Політехносервіс» — із ціною 18,97 млн грн за тролейбус. Однак у тендерній пропозиції ціна вже зросла до 19,14 млн грн. Аудитори вказали на можливу переплату 2,7 млн грн. Після цього сторони зменшили суму договору на цю ж суму. Нинішня закупівля відбулася після того, як восени 2025 року «Київпастранс» скасував інший великий тендер — більш ніж на 1 млрд грн — на закупівлю 40 тролейбусів. Тоді ГО «Пасажири Києва» критикувала умови тендеру через короткі строки подання пропозицій, великий аванс та ймовірно завищену вартість транспорту.
Окрім придбання нових тролейбусів, підприємство спрямувало 6,6 млн грн на обслуговування громадського транспорту та системи електронного квитка. Йдеться про технічний супровід валідаторів, бортових комп’ютерів, терміналів водія, ремонт обладнання автоматизованої системи оплати проїзду та кабельних мереж у транспорті. Також «Київпастранс» закуповував страхові послуги для пасажирських перевезень — понад 14 млн грн, запасні частини й комплектуючі для тролейбусів, автобусів та трамваїв — понад 109 млн грн, а ще матеріали для ремонту транспорту — 6,9 млн грн.
Водночас навколо роботи Київпастранс останнім часом виникає дедалі більше публічних питань. У травні працівники підприємства звернулися до Віталія Кличка зі скаргою на керівництво КП та заявили про можливі зловживання у закупівлях. Зокрема йдеться про нібито завищення цін на запчастини, створення перешкод для окремих постачальників та неформальний вплив на ухвалення рішень щодо тендерів. У зверненні колектив закликав провести незалежний аудит закупівель і службову перевірку діяльності керівництва підприємства.
Закупівлі для метро
Окрім наземного транспорту, значні кошти у 2026 році столиця спрямовує і на роботу метрополітену. Від початку року КП «Київський метрополітен» уже законтрактувало 760 млн грн, зокрема на ремонт вагонів, оновлення систем безпеки, електроживлення та інфраструктури станцій.
Найдорожчою закупівлею стала апаратура СЦБ за 132,6 млн грн. Йдеться про системи сигналізації, централізації та блокування, які контролюють рух поїздів, перемикання колій та безпечні інтервали між складами. Закупівля привернула увагу журналістів та аудиторів, адже частина обладнання виявилася дорожчою, ніж у попередніх тендерах метро. Наприклад, приймачі рейкових кіл закупили приблизно на чверть дорожче, ніж у 2024 році.
Водночас вища ціна не обов’язково означає завищення вартості. На неї могли вплинути подорожчання доставки та енергоресурсів, дефіцит спеціалізованих деталей, а також включення у вартість додаткових послуг — монтажу, налаштування чи технічного супроводу обладнання.
Ще 59,2 млн грн метро законтрактувало на системи безперебійного живлення для цього обладнання, аби системи керування рухом продовжували працювати навіть під час аварійних відключень електроенергії.
93,7 млн грн метро законтрактувало на ремонт колісних пар візків вагонів. Це елементи ходової частини, на яких фактично тримаються вагони та які забезпечують їхній рух по рейках. Такі ремонти проводять через постійне навантаження та зношення під час експлуатації.
Майже таку ж суму — 96,3 млн грн — спрямували на електрообладнання для модернізації ескалаторів. Йдеться про оновлення систем керування та живлення ескалаторних комплексів на станціях метро, частина яких працює вже десятки років. Ще 114,2 млн грн — витратять на випрямлячі для систем електроживлення метро. Це обладнання перетворює електричний струм та забезпечує живлення частини інфраструктури й рух поїздів.
Також 74,4 млн грн законтрактували на послуги оператора автоматизованої системи обліку оплати проїзду — тобто підтримку роботи електронної оплати та турнікетів у метро.
Серед інших великих закупівель — ремонт системи, яка перевіряє технічний стан вагонів під час руху, закупівля рам для візків вагонів метро та реконструкція пожежної сигналізації на кількох станціях метро, зокрема «Хрещатик», «Вокзальна», «Палац спорту» та «Звіринецька».
Відбудова після російських атак
Частина великих закупівель КМДА стосується відновлення житла, яке пошкодила росія. Від початку року на проєктування та капітальні ремонти таких будинків у столиці вже законтрактували понад 647 млн грн. Найбільшим замовником таких робіт є КП «Житлоінвестбуд-УКБ» — підприємство замовляє капітальні ремонти багатоповерхівок у різних районах міста.
Найбільший договір — 144,5 млн грн — уклали на відбудову дев’ятиповерхівки на бульварі Вацлава Гавела, 31. У червні минулого року в будинок влучила російська ракета, через що один із під’їздів був повністю зруйнований. Роботи виконуватиме ТОВ «БК “АСКОН”».
Ще понад 101,6 млн грн спрямують на капітальний ремонт будинку на вулиці Івана Гонти, 5. Під час російського удару у червні 2025 року там обвалився цілий під’їзд. Після обстежень і підготовки проєкту будинок вирішили відновлювати. Підряд отримало ТОВ «Сучасна інфраструктура міста». Ця ж компанія ремонтуватиме й сусідній будинок на Івана Гонти, 7 — ще за 29,4 млн грн.
На відновлення будинку на бульварі Вацлава Гавела, 87 законтрактовано 78,8 млн грн. Будинок зазнав серйозних пошкоджень внаслідок атаки російського дрона у червні 2025 року та нині перебуває в аварійному стані. Роботи виконуватиме ТОВ «ІБК “Ренесансбуд”».
Ще 43,2 млн грн законтрактували на відновлювальні роботи у будинку на проспекті Відрадному, 28Б. Будівля постраждала під час російського обстрілу у ніч на 31 липня 2025 року. Підряд на капітальний ремонт отримав консорціум «ІнжБуд Альянс».
Підготовка до блекаутів
Підготовка до можливих нових атак на енергосистему та відключень світла ще один напрям витрат столиці. Загалом на резервне живлення, когенерацію та захист критичної інфраструктури вже законтрактували понад 1,8 млрд грн.
Найбільше коштів спрямувало КП «Київтеплоенерго». Підприємство закуповує встановлення когенераційних установок — обладнання, яке дозволяє одночасно виробляти тепло та електроенергію. Такі системи мають забезпечити роботу теплоенергетичної інфраструктури навіть у разі нових атак або масштабних відключень світла. Закупівлі охоплюють не лише встановлення самих когенераційних установок, а й будівництво окремої інфраструктури для їхньої роботи — захисних споруд, газопроводів, електромереж, вентиляції, автоматизації та систем безпеки. Загалом на ці проєкти «Київтеплоенерго» вже законтрактувало приблизно 1,4 млрд грн.
Паралельно резервне живлення посилюють і на інших важливих інфраструктурних об’єктах. Так, «Київводоканал» замовив роботи з впровадження резервного живлення на Бортницькій станції аерації на 36,8 млн грн та на каналізаційній насосній станції «Позняки» — ще на 17,4 млн грн.
Окремо кошти спрямували на підтримку дорожньої та соціальної інфраструктури під час можливих відключень. КП «Центр організації дорожнього руху» закупило шафи резервного живлення на понад 8,4 млн грн для підтримки роботи світлофорів та дорожньої інфраструктури під час можливих відключень електроенергії. Управління освіти Дарницької РДА замовило дизельні генератори на 6,6 млн грн для забезпечення безперебійної роботи навчальних закладів під час аварійних або стабілізаційних відключень світла.
Нагадаємо, на початку року DOZORRO досліджував підготовку міст до блекаутів. У 2025 році через Prozorro на енергостійкість у Київській області законтрактували 9,6 млрд грн, але значну частину формують великі держкомпанії. Без них сума становить приблизно 3,4 млрд грн.
Укриття
На п’ятий рік війни будівництво та ремонт укриттів досі лишається пріоритетним. Найбільше таких закупівель проводили районні управління освіти Києва.
Одним із найбільших контрактів став ремонт укриттів у ліцеї №155 на вулиці Січових Стрільців. На роботи Управління освіти Шевченківської РДА законтрактувало з ПП «Спецсервіс» 16,7 млн грн.
Окремо місто продовжує будівництво нових захисних споруд при навчальних закладах. Наприклад, на будівництво укриття для гімназії №172 «Нивки» у Шевченківському районі законтрактували 15 млн грн. Підрядником стало ТОВ «Укр Смарт Інжиніринг».
Водночас у Києві вже почали запускати нові масштабніші проєкти — підземні навчальні простори при школах. Найдорожчою з таких закупівель стало будівництво підземної школи для гімназії №191 імені Павла Тичини у Дніпровському районі. Очікувана вартість робіт — 343,5 млн грн. Ще 326,6 млн грн передбачили на будівництво захисної споруди для ліцею №105 Дарницького району.
Парки та озеленення
Попри великі витрати на транспорт, підготовку до можливих нових блекаутів, облаштування укриттів та відновлення пошкоджених будинків, КМДА продовжує вкладати кошти і в благоустрій та озеленення міста.
Однією з найбільших таких закупівель став капітальний ремонт південно-західної частини парку «Наталка» в Оболонському районі. На роботи законтрактували понад 65 млн грн. Проєкт передбачає оновлення паркової інфраструктури, зон відпочинку, покриття та благоустрій території.
Паралельно комунальні підприємства закуповували квіти, дерева та декоративні рослини для клумб, парків і скверів. Наприклад, підприємство із утримання зелених насаджень Деснянського району придбало квітів і рослин на 1,9 млн грн. Серед них — чорнобривці, сальвія, бегонії, пеларгонії, а також декоративні кущі й багаторічні рослини.
Як змінилися витрати столиці за роки війни
Якщо порівнювати загальні обсяги закупівель підконтрольних КМДА структур за останні роки, то після 2022 року витрати столиці різко зросли. Так, у 2022 році сума закупівель становила 21 млрд грн — майже вдвічі менше, ніж у довоєнному 2021-му, коли законтрактували 38,4 млрд грн. Уже в 2023 році обсяги закупівель зросли більш ніж удвічі — до 43,6 млрд грн. А у 2024 році Київ встановив рекорд за останні п’ять років: сума закупівель сягнула 72,5 млрд грн. У 2025 році показник дещо знизився — до 69,2 млрд грн, однак він все одно залишається значно вищим як за довоєнний рівень, так і за перший рік повномасштабної війни. Загалом із 2022 року по травень 2026 року підконтрольні КМДА структури законтрактували через Prozorro 232 млрд грн. Такі масштаби контрактів лише посилюють суспільний запит на публічну звітність міської влади.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
