На Військовому кладовищі під Києвом просіли могили. Що відбувається?

На Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом після сильної зливи просіли могили. Також місяцми провалився асфальт, розмило насипні дороги.

Активістка з сусіднього села Мархалівка Надія Коваленко стверджує, що просідання могили — це природний процес, але наслідки зливи на військовому цвинтарів — не звичайне осідання. Похованням уже майже рік, за цей час їх неодноразово підсипали.

«Те, що сталося зараз, більше схоже на наслідок того, що потужні потоки води просто вимили насипний ґрунт. Саме той ґрунт, яким штучно піднімали рівень ділянки. Тисячі тонн піску були завезені сюди, щоб зробити територію придатною для будівництва. І під час зливи цей пісок ми знову побачили вже за межами кладовища — там, куди його понесла вода, у напрямку русла, існування якого досі вперто заперечують», — заявляє вона.

Коваленко звертає увагу, що найбільші провали утворилися саме в центрі секторів — «де, за висновками гідролога, мала виникнути найбільша проблема через недостатню ефективність дренажної системи, прокладеної вздовж доріжок».

Крім того, для будівництва кладовища було вирубано гектари лісу, який вбирав і утримував воду.

«Найбільші проблеми з’явилися саме там, де гідрологи попереджали про ризики через неефективний водовідвід і дренаж, — заявляє Київський еколого-культурний центр. — Одна сильна злива показала те, про що громада, гідрологи, екологи й фахівці говорили давно: місце для НВМК обране з грубим ігноруванням природних умов. Воно непридатне для кладовища. Попереду ще осінні дощі, зимові відлиги, весняні паводки та нові зливи».

На вихідних працівники підсипали та вирівняли ґрунт.

Голова обладміністрації Микола Калашник заявив, що це природне просідання ґрунту через надзвичайно інтенсивні опади. «Це звичний процес, який не пов’язаний із пошкодженням чи розмиванням місць поховань», — запевняє він.

Адміністрація Військового кладовища також стверджує, що процес є природним після традиційних поховань, відбувається на всіх кладовищах і «не є ознакою підтоплення, впливу ґрунтових вод чи розмивання місць поховань».

«Природне ущільнення ґрунту після поховання може тривати від кількох місяців до кількох років залежно від типу ґрунту, погодних умов та часу, що минув після поховання. Саме тому після поховання встановлюються тимчасові намогильні споруди, а постійні монтуються орієнтовно через рік», — йдеться в офіційній заяві.

Наголошують, що тимчасові намогильні споруди при цьому залишаються у правильному положенні, що підтверджує: йдеться саме про природне просідання ґрунту, а не про розмивання місць поховань.

У спільноті Мархалівки коментують цю заяву: «В одному НВМК мають рацію: просідання ґрунту після поховань — справді природний процес. Але є нюанс, про який вони промовчали. І він ключовий. Ви говорите про “звичайні кладовища”. А ми говоримо про ліс, болото та витоки трьох річок… Замість того, щоб визнати помилку, почалася імітація “боротьби з природою”: штучні водойми, дренаж, підсипка піску».

Військове кладовище відкрили наприкінці серпня 2025 року. З часу відкриття поховали понад 200 військових. Загалом місце розраховане на понад сто тисяч поховань.

Ділянку вибирали довго —розглядалися Биківнянський ліс, Лиса гора, Співоче поле та інші. У 2023 році нарешті затвердили розташування на території Гатненської громади, проти чого протестували жителі навколишніх сіл: через вирубування лісу та виский рівень ґрунтових вод, що загрожує їх забрудненням. Архітектори та правозахисники також закликали провести відкритий конкурс і висловлювали недовіру до процесу будівництва.

Суди, включно з Верховним, визнали незаконним використання земель природно-заповідного фонду для створення Національного військового меморіального кладовища.